Папа: наважитися мріяти про іншу економіку, яка служитиме всім
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У вівторок, 28 лютого 2023 р., на сторінках часопису «Tertio», який виходить у Бельгії нідерландською мовою, побачило світ інтерв’ю з Папою Франциском, приурочене до десятиріччя його понтифікату, що припадатиме 13 березня. Журналісти з Бельгії спілкувалися зі Святішим Отцем 19 грудня 2022 року.
Актуальність Другого Ватиканського Собору
Серед багатьох запитань розлогого інтерв’ю йшлося й про те, що провідною ниткою цього понтифікату є впровадження в життя Другого Ватиканського Собору. Чому це так лежить на серці Папі? Відповідаючи, він зауважив, що на думку істориків, для засвоєння собору потрібні 100 років, «отож, маємо попереду ще 40». «Собор не тільки приніс оновлення Церкви. Йшлося не тільки про оновлення, але й про виклик зробити Церкву живішою. Собор не оновив, а омолодив Церкву», – сказав він, додаючи, що це також «відчинило двері для більшої зрілості, до більшої співзвучності зі знаками часу». «Наприклад Lumen gentium, догматична конституція про Церкву, – це один з традиційних, і водночас, один з наймодерніших інструментів, бо в структурі Церкви традиційне, якщо його правильно розуміти, завжди є модерним. Це тому, що традиція не перестає розвиватися та зростати», – підкреслює Папа.
На дорозі розвитку синодальності
А що означає заохочення до синодальності, з яким пов’язане здійснення Собору? Ділячись думками на цю тему, Святіший Отець звернув увагу на те, що святий Павло VI наприкінці Собору був дуже вражений тим фактом, що Західна Церква майже втратила свій синодальний вимір, а католицькі Церкви Сходу зуміли його зберегти, тому й проголосив створення Секретаріату Синоду Єпископів. «Протягом останніх шістдесяти років ця тема поступово розвивалася, поступово роз’яснювалися певні речі. Наприклад, чи лише єпископи мають право голосу», – зазначив Папа, додаючи, що прямуємо вперед цією дорогою саме в рамках триваючого синодального процесу, і два наступні синоди покликані «допомогти прояснити сенс і метод прийняття рішень у Церкві».
Лихо війни
Під час розмови згадалося й про те, що під час попереднього інтерв’ю, яке Папа давав 2016 року, він говорив про «фрагментарну третю світову війну». Станом на тепер ситуація погіршилася, триває війна в Україні. «Яку роль може відіграти ватиканська дипломатія?» – запитав журналіст, на що Святіший Отець зазначив, що Ватикан від першого дня переймається цією війною, і вже наступного дня після вторгнення він особисто відвідав російське посольство, щоби вмовляти зупинити це божевілля та висловити готовність до посередництва. «Ця війна – жахлива, там величезні звірства», – сказав Папа, згадуючи, що навіть діти зазнають катувань. «Ми звідси робимо те, що можемо, щоби допомогти населенню. Але страждання дуже велике», – додав він, згадуючи також про інші війни та критикуючи «велику індустрію озброєнь». «Коли багата країна починає послаблюватися, то кажуть, що вона потребує війни, щоби розвиватися та знову ставати сильнішою. Й зброя приготовляється для цього».
Молитва і діяльність крокують пліч-о-пліч
Також прозвучало запитання про те, чи варто зосереджуватися на літургії та звіщенні, в той час як від Церкви більше очікують, аби вона «показувала своє соціальне та пророче обличчя». На думку Єпископа Риму, між цими поняттями немає протиріччя. «Молитва, адорація та культ не означають ховатися в захристії. Церква, яка не служить Євхаристію – це не Церква. Але не є Церквою також і та, яка ховається у захристії», – сказав він, вказуючи на те, що служіння Євхаристії – це ламання хліба, а тому «включає соціальний обов’язок піклування про інших». «Молитва та діяльність крокують пліч-о-пліч. Поклоніння Богові та служіння нашим братам і сестрам крокують нога в ногу, бо в кожному братові та сестрі бачимо Ісуса Христа», – пояснив Папа.
Альтернативна економіка
Зауваживши, що «неоліберальний ринок досяг своїх меж», прозвучало запитання про те, яку альтернативу пропонує «економіка Франциска». Відповідаючи, Святіший Отець ствердив, що з економікою слід поводитися розсудливо: «якщо вона надто зосереджується на самих лише фінансах, на простих цифрах, які не мають за собою реальних суб’єктів, то економіка розпорошується та може призвести до серйозної зради». Він нагадав, як святий Іван Павло ІІ до терміну «ринкова економіка» додав слово «соціальна», тобто, говорив про соціальну ринкову економіку. «Потрібна завжди пам’ятати про соціальний вимір. У цей період економічна криза без сумніву є серйозною, криза є жахливою. Більшість людей у світі – більшість – не мають достатньо їжі, не мають достатнього для прожиття. Багатство зосереджене в руках небагатьох людей, які керують великими бізнесами, що іноді схильні до експлуатації. Економіка завжди повинна бути соціальною, служити соціальному вимірові», – сказав Папа.
