Папа внутрішньо переміщеним особам: станьте зерном зростання країни

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Друга половина передостаннього дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Південного Судану розпочалася зустріччю з внутрішньо переміщеними особами, що 4 лютого 2023 р. відбулася «Залі Свободи», конференц-залі, розташованому поруч із мавзолеєм Джона Ґаранґа.

Збройний конфлікт, що розгорівся у 2013 році, всього два роки після народження незалежної держави, причинився до того, що мільйони людей залишили свої домівки в пошуках безпеки. Згідно з деякими припущеннями, в країні понад 2 мільйони ВПО та ще стільки ж стали біженцями в сусідніх країнах. В Південному Судані чимало з них знайшли притулок при базах Спеціальної місії ООН в Південному Судані. Станом на січень минулого року в таборі для ВПО в Джубі нараховувалося 33 тисяч мешканців. Їхні представники, як також особи зі схожих таборів, часто проблемних з точки зору умов проживання, прибули на зустріч з Папою та з його супутниками в цій подорожі – Главою Англіканської Співдружності та Модератором Загальної Асамблеї Церкви Шотландії.

Прозвучала пісня і вступна молитва, відбулося представлення присутніх і показ фільму з коментарем Заступниці Спецпредставника Генерального Секретаря при Місії ООН в Південному Судані, далі діти з різних таборів поділилися свідченнями. Після молитви, яку проказав Кентерберійський Архиєпископ Джастін Уелбі, промовляв Папа.

Війна – причина лиха

Відповідаючи на запитання одного з хлопців: «Чому ми страждаємо в таборі для біженців», Святіший Отець зазначив, що він сам дав відповідь, кажучи, що це через «конфлікти, які тривають у країні». «Тому з усіма силами поновлюю мій найпалкіший заклик припинити кожен конфлікт, серйозно повернутися до мирного процесу, щоби припинилося насильство й люди могли повернутися до гідного життя. Лише з миром, стабільністю та справедливістю будуть можливими розвиток і суспільна реінтеграція», – сказав він, підкреслюючи, що немає часу для зволікання. «Майбутнє не може бути в таборах для переміщених», – додав Папа, наголошуючи на тому, що всі діти повинні мати можливість ходити до школи, як також «мати простір для гри у футбол».

Ключ перетворення

Покликаючись на слова представниці ООН, якій він подякував за гуманітарне служіння, Святіший Отець погодився із її ствердженням про те, що «жінки є ключем для перетворення країни», і якщо «отримають справедливі можливості, то завдяки своїй працьовитості та призвичаєнню оберігати життя, вони зможуть змінити обличчя Південного Судану». «Прошу вас захистити, поважати, цінувати та шанувати кожну жінку, дитину, дівчинку, юначку, дорослу, матір, бабусю. Без цього не буде майбутнього», – наголосив він.

Насіння нового Південного Судану

Тож дивлячись на їхні очі, «втомлені, але світлі, що не загубили надію», на їхні уста, «які не втратили силу молитися та співати», на «порожні руки, але повне віри серце», Папа сказав, що прибув сюди разом зі своїми супутниками, аби «дати крила їхній надії». Бо вірять, що також і в таборах для біженців «може прорости, немов з голої землі, нове насіння, що принесе майбуття». «Ви є насінням нового Південного Судану, зерном для плідного та квітучого зростання країни», – наголосив Святіший Отець, зазначаючи, що той, хто вже тепер обирає братерство й прощення, зрощує краще завтра. «Будьте зернами надії, в яких вже тепер проглядається дерево, що одного дня, сподіваємося, що недалекого, принесе плоди. Саме так, це ви будете деревами, що поглинувши забруднення років насильства, вивільнятимуть кисень братерства», – додав він.

Новий наратив

Далі Наступник святого Петра зауважив, що нагадуванням про зростання рослини є коріння. Він похвалив той факт, що місцевий люд відзначається збереженням пам’яті про предків. «У Південному Судані молодь виростає, зберігаючи мов скарб розповіді похилих віком, і якщо наратив цих останніх років був позначений насильством, то є можливим, більше того – необхідним, започаткувати, розпочинаючи від вас, новий наратив – наратив зустрічі, де вистраждане не буде забутим, але буде наповнене світлом братерства; наратив, який ставить у центрі не тільки трагічність подій, але гаряче прагнення миру», – сказав Папа, зауваживши, що саме молодь є першими сторінками цього наративу, і якщо насильство й ненависть повиривали із добрих спогадів перші сторінки життя цієї республіки, то завданням молодих людей є переписати її історію миру.

Не залишити народ наодинці

Святіший Отець також скерував слова подяки на адресу всім, хто допомагає ВПО: церковним організаціям, місіонерам, гуманітарним і міжнародним організаціям. Він віддав шану гуманітарним працівникам, які загинули при виконанні обов’язків. Водночас, підкреслив важливість скеровувати погляд у майбутнє, а тому не тільки надавати гуманітарну допомогу, але й супроводити на дорозі розвитку, сприяючи автономності. На завершення він також скерував думку до численних біженців, які перебувають за межами країни і до тих, хто не може повернутися через те, що їхня територія окупована. «Я близький з ними і бажаю, щоб вони змогли якнайшвидше повернутися та бути головними дійовими особами майбутнього своєї землі, роблячи конструктивний і мирний внесок у її розвиток», – сказав він.