Папа до єзуїтів: Церква як польовий шпиталь, який лікує рани людей
о. Яків Шумило - Ватикан
У четвер, 16 лютого 2023 р. на сторінках єзуїтського часопису «La Civiltà Cattolica» з'явився виклад розмови Папи Франциска зі співбратами-єзуїтами у Демократичній республіці Конго та Південному Судані, що відбувалася два тижні перед тим в рамках його Апостольської подорожі до цих країн. Зокрема, 2 лютого відбувалась зустріч з 82 єзуїтами у Конго, а 4 лютого у місті Джуба Святішого Отця вітали 11 єзуїтів з Південного Судану. Розмови стосувались взаємозв’язку між культурою та вірою, особливостей Африканського регіону, історії вибору Святішого Отця на єпископа, місії єзуїтів у контексті сьогодення, а також особливостей молитовного життя Наступника апостола Петра.
Місійне доручення Папи для єзуїтів
Відповідаючи на запитання конголезьких єзуїтів про те, яку місію на них покладає Папа у сьогоднішніх реаліях, Святіший Отець вказав на притаманне Товариству завдання вказувати шлях до Бога через духовні вправи та розпізнання. Друга місія – «місія примирення та справедливості, яку слід здійснювати, ступаючи вперед разом із бідними, виключеними, з тими, хто поранений у своїй гідності. Відтак молодь: ми повинні супроводжувати їх, щоб творити майбутнє. Звідси – співпраця в турботі про спільний дім у дусі Laudato si'», – зазначив Папа. Ділячись своїми очікування від єзуїтів у Південному Судані, він вказав на потребу бути відважними та лагідними. «Не забувайте, що святий Ігнатій був майстром лагідності. Він прагнув відважних єзуїтів, але лагідних. І він хотів, щоб вони були людьми молитви. Для єзуїта вистачає мужності, лагідності та молитви», – сказав Святіший Отець. А його послання для єзуїтів у Східній Африці полягає у необхідності плекати близькість до людей та Бога.
Війни, які ведуть світ до прірви
У розмові з конголезькими єзуїтами Святіший Отець зосередив увагу богопосвячених осіб на контекст триваючого конфлікту в їхній країні, запрошуючи також приглянутися до інших місць, де триває війна. «Сирія переживає війну 12 років, а відтак Ємен, М’янма з драмою етнічної групи рохінджа. У Латинській Америці також існує напруженість і конфлікти. А відтак ця війна в Україні. Весь світ перебуває у стані війні, пам'ятаймо про це добре. Але я запитую себе: чи вистачить у людства сміливості, сили чи навіть можливості повернутися назад?» – запитав Папа, з песимізмом відзначаючи, що світові конфлікти ведуть світ до прірви. Він додав, що сьогодні сильно вражає жорстокість та насильство, про які він дізнається, зокрема, у новинах з України.
Згода на єпископство, можливе зречення та взаємини зі Вселенським патріархом
Один з єзуїтів ДР Конго, згадавши про те, що єзуїти складають чернечий обіт не старатися про здобуття будь-якого уряду в Церкві, запитав Папу про спонуку прийняти єпископство. Відповідаючи, він підтвердив вірність своєму обіту, говорячи, що спочатку двічі відмовився прийняти вибір на єпископа. «Третього разу раз до мене приїхав Нунцій, але вже з підписаним дорученням Генерального Настоятеля о. Кольвенбаха, який дав свою згоду, щоб я прийняв цей вибір», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що зробив в дусі покори. «Я вірю в єзуїтську винятковість щодо цього обіту, і я зробив усе можливе, щоб не прийняти єпископство», – підсумував Папа. Відповідаючи на інше запитання, він також додав, що вибір єзуїта на єпископа залежить виключно від потреби Церкви. Святіший Отець також не підтвердив намір зректися з Петрового служіння, кажучи, що дане питання не стоїть на порядку денному. «Зауважте, що служіння великих патріархів завжди довічне. І це важлива історична традиція», – зазначив Папа Франциск, не виключаючи, однак, зречення, пов’язаного з тим, коли стан здоров’я дійсно стає на заваді виконанню служінння.
Він також розповів про триваючі переговори зі Вселенським Патріархом Вартоломеєм про спільне святкування Пасхи. В 2025 році заплановані заходи з нагоди відзначення 1700-річчя Першого Нікейського Собору. Цього року дата святкування Пасхи збігатиметься, й існує обопільне бажання досягнути згоди, аби так тривало й у майбутньому. «Ми хочемо відзначити річницю цього Собору як брати. Ми готуємось. Уявіть собі, що Вартоломей був першим Патріархом, який через стільки століть прибув на Месу з нагоди початку понтифікату Папи!» – зауважив Святіший Отець.
Необхідність євангелізації культури
Спілкуючись з єзуїтами у Південному Судані, Папа Франциск зазначив, що побоюється дуже узагальненої поганської культури, яка має своїх ідолів та божків у формі грошей, репутації, влади та війни. Натомість, за його словами, християнська культура – це здатність інтерпретувати, розпізнавати і жити християнським посланням, яке поганство не хоче зрозуміти та прийняти. «Ми дійшли до того, що коли хтось розглядає вимоги християнського життя в сучасній культурі, то вважає, що вони є формою екстремізму. Ми повинні вчитися рухатися вперед у поганському контексті, який нічим не відрізняється від контексту перших століть», – закликав Святіший Отець.
Він наголосив на тому, що культура і віра повинні перебувати в діалозі. «У зустрічі між культурою та вірою віра інкультурується. Ось чому тут, у Джубі, ви не можете жити такою вірою, якою, наприклад, живуть у Парижі. Необхідно проповідувати Євангеліє кожній конкретній культурі, яка має і свої форми невідповідності, і своє багатство», – підкреслив Папа. У розмові зі співбратами у ДР Конго він відзначив конголезький обряд. «Мені подобається конголезький обряд, бо це витвір мистецтва, літургійний і поетичний шедевр. Він був сформований із церковним та естетичним чуттям. Це не адаптація, а поетична, творча реальність, яка має бути значущою та відповідати конголезькій дійсності», – сказав Святіший Отець.
Сприяти розвитку Африканського континенту
Папа вкотре засудив експлуатацію Африки, яка має великий потенціал для зросту. «В листопаді минулого року я мав зустріч із африканськими студентами через відеоконференцію, яка тривала майже півтори години. Я був вражений розумом цих дівчат і хлопців. Мені дуже сподобався їхній спосіб мислення. Африці потрібні політики, які є такими людьми: вправними, розумними, які здійснюють розвиток у своїх країнах. Перш за все потрібні політики, які не дозволять корупції ввести себе в оману. Політична корупція не залишає можливості для розвитку країни, вона її руйнує. Це вражає моє серце. Двом панам не можна служити; в Євангелії це чітко видно», – сказав Папа, наголошуючи на необхідності виховання чесних політиків.
Церква, яка лікує рани людей
Для Святішого Отця Церква асоціюється з польовим шпиталем, який покликаний служити, щоб лікувати, зціляти та дарувати життя. «Однією з найпотворніших речей Церкви є авторитаризм, який по суті є віддзеркаленням суспільства, пораненого світськістю і корупцією. А покликання Церкви є бути поруч з пораненими людьми. Сьогодні цей образ ще більш актуальний, враховуючи картину війни, яку ми проживаємо. Церква має бути лікарнею, яка йде туди, де знаходяться зранені люди. Церква не є корпорацією духовності», – підкреслив Святіший Отець. Для нього найбільшою втіхою є бачити простих віруючих людей. «Моєю розрадою є святий, вірний Божий люд, грішний, але віруючий. Відчуття спустошення, натомість, мені приносять ті, що почуваються елітою, та є грішниками, однак, невіруючими», – сказав Папа Франциск єзуїтам з Конго.
У Південному Судані він також поділився особливостями своєї щоденної молитви. Святіший Отець виокремив літургійну молитву, роздуми над Євангелієм та молитву на вервиці. «Для особистої молитви я, як і кожен, повинен знайти найкращий спосіб жити нею день у день», – зазначив Папа Франциск.
