Кардинал Черні: гарантами миру є ціннісні критерії життя суспільства

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

11 квітня 2023 р. у італійському місті Болонья відбувся форум під назвою «Пророцтво та ремесло миру. Від Pacem in terris до світової війни у фрагментах», організований Фундацією релігійних наук, факультетом теології Емілія Романья та Юнеско. У заході, присвяченому 60-річчю енцикліки Папи Івана XXIII «Pacem in terris», взяв участь, зокрема, кардинал Майкл Черні, Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвитку. У своїй промові він зупинився на згаданій енцикліці, яка була особливим документом із довгої серії документів Учительського уряду Церкви, за допомогою яких Папи ХХ століття старалися привернути увагу до теми миру. Доповідач виокремив особливе посилання на цю енцикліку, яке спостерігається у понтифікаті Папи Франциска.

Відчитування знаків часу

Кардинал Черні вказав на оригінальність стилю Папи Івана XXIII, який вирішив звернутися не лише до членів Католицької Церкви, але й до всіх чоловіків і жінок доброї волі, позначаючи шлях для різноманітних форм співпраці між християнами та нехристиянами. «Ця відкритість до діалогу зі світом, навіть з невіруючими та нехристиянами, привела його до позитивного сприйняття того, що його турбувало та зароджувалося як прагнення до добра, вловлюючи в цьому відкритість до трансцендентного та мовчазне очікування Бога», – сказав Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку, додавши у цьому контексті інтуїцію Папи Івана XXIII у відчитуванні знаків часу.

На його думку, вихідною точкою енцикліки «Pacem in terris» є необхідність миру, щоб людство могло зростати і процвітати в повноті життя. «Отже, мир не як відсутність війни, як рівновага між силами, які інакше прагнули б домінувати одна над одною, а перш за все як результат консолідації відносин між людьми, між окремими особами та спільнотами, між спільнотами та націями, між народами та континентами, завжди усвідомлюючи, що його головна реальність полягає в Бозі, в новаторській події Христового Воскресіння – принципу та першоджерелі всякого миру на небі та на землі», – наголосив кардинал Черні.

Мир, який базується на ціннісних критеріях

Продовжуючи свої роздуми про якість миру у енцикліці святого Івана XXIII, префект зазначив, що проливання світла на внутрішню природу миру, який базується на стосунках, дозволяє нам пояснити, що мир не можна зводити лише до низки договорів, які ратифікують компромісні рішення чи до кінцевої точки в угодах між країнами. «Мир пов’язаний з якістю суспільного життя, з конкретною життєздатністю, тому що це одна з неодмінних умов для того, щоб життя кожної людини знайшло повну реалізацію щодо її фундаментальної гідності», – сказав доповідач.

Папа Іван XXIII вирішив не розмежовувати значення слова мир, пов’язуючи його з одним або декількома виразами, які обмежують його значення, а скоріше мав намір запропонувати для нього герменевтичний горизонт. «Замість того, щоб прямо сказати, що таке мир, як він регулюється етикою суспільного життя, Папа посилається на фундаментальні та попередні критерії, які роблять його можливим: правда, справедливість, любов, свобода. Не постулюється незмінний моральний порядок, радше окреслюються основні координати (правда, справедливість, любов, свобода), щоб індивідуальне та колективне життя могло сяяти. Вони є умовами можливості, які гарантують точний порядок для розгортання миру в соціальному співіснуванні та в позитивних конструктивних і плідних стосунках», – підкреслив кардинал Черні. Він додав, що вищезазначені критерії миру в енцикліці Івана XXIII вказують шлях цілісного людського розвитку. Натомість для Папи Франциска ці координати є гарантами миру, який випливає з них, становлячи горизонт сенсу, який повинен провадити при плануванні політичного життя та реалізації соціального співіснування.

Виміри людського життя у світлі Євангелія

Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку також зосередився на впливові енцикліки про мир святого Івана XXIII на Учительство Церкви в особі Папи Франциска. Йдеться про посилання на трансцендентний вимір людського існування в особистому житті та соціально-політичній реальності. Тому завданням соціальної доктрини Церкви, згідно енцикліки «Pacem in terris», не є запропонування у політичних, економічних чи соціальних питаннях готовий посібник з рецептами, зважаючи на їхню складність, а обговорювати, вести діалог, проявляти терпеливість, щирість та повагу до інших. «Папа Франциск, здається, хоче підкреслити, що соціальна доктрина Церкви не має ні дейктичної (вказівної) функції, ні стверджуючої мети, а скоріше – педагогічну та маєвтичну мету: супроводжувати та спрямовувати дебати, підвищуючи рівень дискусій, висвітлюючи їх за допомогою світла Євангелія та християнських цінностей», – сказав кардинал Черні.

Працювати над усуненням причин міграції

Доповідач не оминув увагою також проблему, пов’язану із мігрантами та біженцями. На його думку, Папа Франциск підкреслив важливість вирішення цього питання з перспективи миру. Водночас недостатньо лише реагувати на надзвичайну ситуацію, забезпечивши гідне прийняття біженців, але необхідно розпочати розбудову світу, в якому був би мир для всіх. «З одного боку, це передбачає спільну роботу, щоб все цивільне населення не було б змушене втікати від війни; з іншого боку це також означає роботу, щоб мир не був зведений нанівець як можливість процвітати на своїй землі, не будучи змушеним покидати свою сім’ю, дім та коріння в пошуках долі, роботи, даху над головою, кращих умов життя», – сказав Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку.

Небезпека ядерної зброї для глобальної безпеки

Інша риса, яка пов’язує навчання Пап Івана XXIII та Франциска, стосується світової безпеки. Зокрема, в енцикліці «Pacem in terris» йдеться про те, що справжній і довготривалий міжнародний мир не може ґрунтуватися на балансі військових сил, а лише на взаємній довірі (п. 61). Ці слова найчастіше цитуються у промовах Папи Франциска, присвячених глобальній безпеці. На думку Святішого Отця Франциска, не закон страху відмовляє від майбутніх агресій, а сила м’якої розсудливості спонукає до діалогу та взаєморозуміння, щоб усунути розбіжності. Звідси випливає пропозиція, яку Папа адресує всім країнам: відмовитися від ядерної зброї та зброї масового знищення, а величезні кошти, які тратяться на військовий сектор, вкласти у створення «Всесвітнього фонду», спрямованого на вирішення проблеми голоду та розвиток найбідніших країн. «На думку Папи Франциска, наша відповідь на загрозу ядерної зброї має бути колективною та організованою, заснованою на твердому переконанні, що ми повинні відмовитися від володіння зброєю масового знищення, навіть з метою стримування», – зазначив кардинал Черні.

Два рівні миру у енцикліці «Fratelli tutti»

Третя частина доповіді префекта стосувалася енцикліки Папи Франциска «Fratelli tutti», яка є своєрідною наступницею енцикліки «Pacem in terris» у справі миру. У цьому контексті енцикліка «Fratelli tutti» вказує на два різні рівні миру та зусилля у їх здійсненні, щоб досягти ідеалу миру, зазначеного у «Pacem in terris». Перший рівень – політичний, який є прерогативою інституцій і робота якого полягає в мистецтві переговорів; і особистий, який стосується внеску кожної людини доброї волі у підвищення культури мирного соціального співіснування. «Мир є результатом, який досягається завдяки узгодженню обох сторін, оскільки мирні договори – хоч і необхідні – не можуть досягти своєї мети без внеску громадянських спільнот і без тієї трансформації соціальних відносин, яка відбувається за допомогою прямої участі звичайних людей. Мир передбачає, що дві суб’єктності, яких він стосується, – політика і народи, – збігаються в намірі досягти мети спільної побудови майбутнього без війн», – сказав кардинал Черні. На його думку, перефразовуючи відомий вираз Тертуліана, миротворцями не народжуються, а стають, тому що побудова мирного світу є кульмінацією процесу навернення, який регулює на кількох рівнях вроджену людську схильність утискати слабших. Це становлення є простором, у якому знаходиться аскетизм, орієнтований на мир між релігіями, націями та людьми.

Пророцтво миру

Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку повторив твердження Папи Франциска про архітектуру та ремесло миру. «У той час як політика проектує архітектуру миру, тобто намагається створити законодавчі рамки та реалізувати міжнародні угоди, мережа мирних відносин, виткана простими людьми, становить ремесло миру», – пригадав кардинал Черні. За його словами, мир є красивий, тому що контрастує з потворністю егоїзму та індивідуалізму, і є результатом практики, яка вимагає важкої праці й відданості. У цьому процесі простежується богословський аспект миру. «З точки зору християнської віри, він постає не як продукт героїчних зусиль окремої людини, а як подія сопричастя. Це відображення тринітарного й агапічного перихорезису (взаємопроникнення), який є не лише джерелом акту творення, але водночас становить його кінцеву мету: мир є пророцтвом відкупленого світу, передбаченням людства, зібраного в небесному Єрусалимі та водночас це “знак часу”, який оповідає про присутність Царства Божого, яке вже діє в історії, оскільки розповідає про те, що через нього відбувається спасіння», – зазначив на завершення доповіді префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку.