Папа: неоколоніалізм несе загрози для миру

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Підпорядкування та експлуатація народів через застосування сили або шляхом культурного чи політичного проникнення є злочином, оскільки в світі, який ставиться до певних народів як до непотребу з метою утискати їх, немає можливостей для миру. Про це пише Папа Франциск у посланні до учасників форуму на тему «Колоніалізм, деколонізація та неоколоніалізм: перспектива соціальної справедливості та спільного блага», який в останні дні березня відбувався у Ватикані з ініціативи Папської Академії суспільних наук, Комісії американських суддів за справедливість та Массачусеттського університету. Святіший Отець підкреслює що мир неможливий, якщо у представницьких політичних системах не будуть насправді інтегровані виключені народи, або коли лише одна панівна сила займає ввесь політичний простір.

Нові форми колоніалізму

Як зауважує Наступник святого Петра, хоча в ХХІ столітті технічно, як здається, вже не можемо говорити про «колонізовані» країни з географічної точки зору, то цього не можемо стверджувати про економічні та ідеологічні аспекти. За його словами, колоніалізм змінив свої форми та методи, а також свої виправдання. Подібно до інших процесів, вона «віртуалізується» та маскується. Як приклад він навів ДР Конго, яку нещодавно відвідував: ця країна незалежна сім десятків років, але не можемо заперечити, що вона підпадає під деякі дії, що навіть якщо і приносять якусь вигоду, то з іншого боку призводять до визискування її ресурсів з наслідками, що відбиваються на території, на населенню та на загальному благу. Не меншу тривогу в Папи викликає також ідеологічний колоніалізм, який прагне все уодноманітнює, придушуючи природний зв’язок народів з їхніми цінностями, викорінюючи традиції, історію та релігійні зв’язки. Така ментальність не терпить відмінностей і зосереджується виключно на теперішньому, на індивідуальних правах, занедбуючи обов’язки щодо найслабших і найбезпорадніших.

Шанувати цінності

Папа з гіркотою визнає, що різні форми сучасного колоніалізму свідчать про те, що чимало століть кривавого й нелюдського історичного досвіду не причинилися до дозрівання глобальної ідеї про визволення, самовизначення та солідарності між народами та між людьми. Сьогодні все стало витонченішим, а тому існує загроза того, що справжні причини, що привели до колоніалізму, можуть підмінятися історичним баченням, що виправдовує підпорядкування так званими «природніми» недоліками колонізованих народів. З цього випливає пересторога про те, що ми не повинні забувати, що конкретні вираження справедливості та спільного блага дозрівають у народах і повинні шануватися як такі. На визначення того, що є добрим і справедливим, впливають історія, традиції, релігії. Тому жодна сила – політична, економічна чи ідеологічна – не уповноважена односторонньо окреслювати ідентичність нації чи суспільної групи.

Вибачення за помилки минулого і недбалість в теперішньому

Наголосивши на важливості внеску дослідників і науковців у посилення чутливості та протидії неоколоніальним практикам, расизмові та сеґреґації, Папа Франциск просить прощення за вчинки тих деяких віруючих, які безпосередньо чи непрямо причинилися до процесів політичного та територіального поневолення різних народів Америки та Африки. Він також просить пробачення за можливі помилки та упущення, які сталися чи відбуваються у наш час. У свою чергу Святіший Отець підтверджує свою рішучу волю діяти згідно з соціальним вченням Церкви, докладаючи зусилля для подолання неоколоніальних процесів, від яких страждає людство.