Папа: ми готові допомогти в поверненні депортованих українських дітей

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Це важливо, Святий Престол готовий зробити це, бо це справедливо», – сказав Папа Франциск, відповідаючи на запитання журналістки, присвячене проханню Прем’єр-міністра України про допомогу в поверненні дітей, примусово вивезених в Росію. У неділю, 30 квітня 2023 р., о 19:25 місцевого часу, в римському аеропорту приземлився літак, яким Папа Франциск повернувся з Будапешта. Під час перельоту відбулося традиційне спілкування з журналістами.

Не втратити ентузіазм

Відповідаючи на запитання іспанської журналістки, чи Святий Престол готовий дати позитивну відповідь на прохання очільника українського уряду, Святіший Отець нагадав, що «Святий Престол вже виступав посередником у деяких випадках обміну полоненими, і через посольство все вдалося, тож думаю, що може вдатися і це». «Це справедлива річ, і ми повинні допомогти, щоб це не було casus belli, а справою гуманності. Це проблема людяності, перше ніж військової здобичі чи воєнного переміщення. Всі людяні жести допомагають, натомість жести жорстокості не допомагають. Ми повинні робити все те, що по-людському є можливим», – сказав Папа, а тоді додав: «Я думаю також, хочу сказати це, про жінок, які прибувають до наших країн: в Італію, Іспанію, Польщу, Угорщину». Він зазначив, що багато з них прибувають самі з дітьми, й правдою є те, що їм тепер надається допомога. «Але ми повинні не втратити ентузіазм чинити це, бо якщо спаде ентузіазм, ці жінки залишаться без захисту, ризикуючи потрапити в руки стерв’ятників, які завжди кружляють, вишукуючи такі ситуації. Будьмо уважними, щоб не втратити цю тенденцію допомагати біженцям, і це стосується всіх», – підкреслив він.

Бути готовим потиснути руку

Італійська журналістка запитувала про відновлення «Балканського коридору» для біженців і чи митрополит Іларіон, з яким Папа зустрічався цими днями, та й угорський Прем’єр-міністр Орбан можуть стати «каналами контактів з Москвою, щоби пришвидшити мирний процес для України, або уможливити зустріч з Путіним»? «Я думаю, що мир твориться, налагоджуючи канали, ніколи не можливо творити мир через замкнутість. Я всіх заохочую відкриватися на стосунки, відкривати канали дружби. Але це не легко», – сказав Папа. Щодо міграції, то Святіший Отець знову повторив свій заклик, щоби всі країни Європи розділили тягар, який сьогодні ліг на плечі кількох країн. Крім того, добре продумані програми інтеграції можуть, на його думку, допомогти з вирішенням демографічних викликів.

Якщо йдеться про митрополита Іларіона, Папа сказав: «Він – інтелігентна людина, з якою можна говорити. Й ці стосунки потрібно підтримувати. Бо якщо говоримо про екуменізм, – це подобається, це не подобається, – ми повинні простягнути руку всім, але також прийняти простягнуту руку». Щодо стосунків з патріархом Кірілом, Святіший Отець сказав, що говорив з ним лише один раз через zoom на початку війни, а потім через митрополита Антонія, що став наступником Іларіона. «Є відкладена зустріч, яку ми повинні були мати в Єрусалимі минулого року, але через війну вона відкладена», – додав він, зауваживши, що з росіянами основним каналом стосунків є посол при Святому Престолі, який вже завершує свій мандат. На запитання про те, чи існує можливість посередництва з боку митрополита Іларіона чи Віктора Орбана для пришвидшення мирного процесу чи організації зустрічі з Путіним, Папа сказав, що «про це все говориться, бо дорога до миру цікавить всіх». «Я готовий. Я готовий зробити все те, що потрібно зробити. Також тепер триває певна місія, але вона ще не є публічною», – додав Святіший Отець.

Сподіваюся, що зможу поїхати на СДМ

Журналіст з Португалії, покликаючись на нещодавню госпіталізацію Папи, запитував про те, як він почувається і чи має достатньо сил, щоби поїхати на СДМ. Згадуючи про той день, коли йому стало зле, Святіший Отець розповів, що мав погане самопочуття після загальної аудієнції, але свідомість не втрачав. Однак, температура була високою, тож о третій годині лікар повіз його у лікарню. «У мене був гостра і сильна пневмонія у нижній частині легені, але дякувати Богові, можу про це розповідати. Організм зреагував добре на лікування», – зазначив він, додаючи, що перед цією Апостольською подорожжю мав розмову з очільником оргкомітету СДМ Лісабонським єпископом-помічником Амеріґо Аґуяром, якому підтвердив, що має намір поїхати. «Сподіваюся, зможу зробити це», – сказав Папа, зазначаючи, що з коліном також легше, тож подорож не скасована. «Потім є подорож у Марсель, далі – в Монголію, і ще одна, не пригадую куди… програма спонукає рухатися».

Повернути вкрадене - це сьома заповідь

Журналістка зі США, згадуючи про нещодавній жест повернення до Греції деяких фрагментів античних скульптур з Партенону, які зберігалися у Ватиканських музеях, запитувала, чи є така ж готовність повертати інші речі, зокрема, артефакти канадських індіанців, які про це просили. «Але ж це сьома заповідь: якщо ти вкрав, то мусиш повернути», – відповів Папа, додаючи, що ця справа вимагає уважного розпізнання від випадку до випадку. «Якщо завтра приїдуть єгиптяни і попросять обеліск, то що робити?» – зауважив він, додаючи, що в справі повернення індіанських речей, то процес триває, в тому що стосується Канади. «Мірою того, наскільки це можна, треба повертати, це необхідно, це важливий жест, і краще це зробити. Іноді ж це неможливо, бо немає політичної, реальної чи конкретної можливості це зробити», – пояснив Святіший Отець, зауваживши, що реституція є корисною, щоб «не звикати встромлювати руку в кишеню інших».