Папа: у Європі спочатку відвідаю малі країни, потім – великі
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан
Косово як можлива мета однієї з наступних подорожей, місія кардинала Дзуппі в справі миру, реформи в Церкві, прийняття всіх, надмірна суворість у деяких церковних колах. Думками про ці та інші теми Папа Франциск поділився в інтерв’ю для іспанського часопису «Vida Nueva», записаному в «Домі святої Марти» у Ватикані перед від’їздом Святішого Отця у Португалію та опублікованому в спеціальному випуску, приуроченому до 65-річчя видання.
Можливі подорожі
Між жартами, роздумами та зізнаннями, Папа відповідав на запитання медіа, поширеного в Латинській Америці та Іспанії. І саме щодо можливості поїздки в Іспанію ствердив: «Я не поїду в жодну велику країну Європи, поки не закінчу з малими». Фактично, він повторив те, про що він вже заявляв у 2014 році під час першої європейської поїздки в Албанію. Тепер до списку «малих» країн для відвідування може бути додано Косово. Така гіпотеза виникла після аудієнції у Ватикані в червні для Прем'єр-міністра Альбіно Курті, який запросив Папу відвідати цю країну. «Ми працюємо з Косово, але це ще не остаточно», – розповів він, а на неодмінне запитання про можливу поїздку в Аргентину сказав: «Можу підтвердити, що вона є на порядку денному, побачимо, чи вдасться її здійснити, як тільки закінчиться виборчий рік».
«Наступ миру» кардинала Дзуппі
Скеровуючи погляд на ситуацію в світі, Святіший Отець, серед іншого, відповів і на запитання щодо війни в Україні та місії кардинала Дзуппі, який «докладає багато зусиль як відповідальний за переговори», вже побувавши у Києві, «де підтримують ідею перемоги, не роблячи ставку на посередництво», та у Москві, де зустрів поведінку, «яку можна охарактеризувати як дипломатичну». «Найбільш значний поступ, якого вдалося досягти, стосується повернення українських дітей у свою країну. Ми робимо все від нас залежне, щоб кожен член сім’ї, який домагається повернення своїх дітей, міг це здобути», – сказав він. Папа також розповів, що розглядає можливість «призначення на постійній основі представника, який діятиме як міст між російською та українською владою». «Для мене, посеред болю війни, це великий крок», – підкреслив він, додаючи, що після візиту кардинала Дзуппі до Вашингтону, наступною запланованою зупинкою є Пекін, «тому що обидві столиці також мають ключ до деескалації конфлікту». «Всі ці ініціативи – це те, що я називаю “наступом миру"», – сказав він, повідомивши також, що в листопаді, перед кліматичним самітом ООН в Дубаї, Святий Престол організовує зустріч на тему миру з релігійними лідерами в Абу-Дабі. «Кардинал П'єтро Паролін координує цю ініціативу, яка має відбутися за межами Ватикану, на нейтральній території, запрошуючи всіх на зустріч», – пояснив Святіший Отець.
Третій Ватиканський собор не на часі
Переносячи погляд на Церкву, Папа стверджує, що «час для ІІІ Ватиканського Собору ще не дозрів», і в будь-якому випадку «його навіть не потрібно», оскільки «ще не засвоєний II Ватиканський собор». А щодо реформ, то Святіший Отець визнає: «Я ще не наважився покласти край придворній культурі в Курії». Водночас, «неможливо реформувати Церкву без Євангелія». Врешті, говорячи про молодь, Папа підкреслює, що для неї є шкідливим «ідеологічне душпастирство, чи лівого, чи правого спрямування». Також шкідливою є надмірна закостенілість у Церкві. «Я боюся інтелектуальних молодіжних груп, тих, хто закликає молодих людей до роздумів, а потім наповнює їх дивними ідеями», – зазначив він, додаючи, що також і в семінаріях «нам потрібні нормальні семінаристи, які мають свої проблеми, які грають у футбол, які не ходять кварталами, щоб догматизувати». Святіший Отець закликає викривати «пророків замішання», а говорячи про «застійне хрестоматійне богослов'я», застерігає від легкого проникнення ідеології, через що «деякі рухи одягаються в реставраційні шати, з дуже помітним містицизмом, але також і великою корумпованістю».
