Папа: мірою Божої справедливості є безмірна любов

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Повернувшись ввечері напередодні з Апостольської подорожі до Марселя, у неділю, 24 вересня 2023 р., опівдні Папа Франциск зустрівся з паломниками та римлянами, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоби послухати його повчання і помолитися разом з ним молитву «Ангел Господній».

Святіший Отець коментував Ісусову притчу, записану на сторінках Євангелії від Матея, яку він назвав «вражаючою». Вона розповідає про господаря виноградника, який протягом дня і аж до вечора виходить, щоб наймати робітників, а згодом усім дає однакову винагороду. «Здавалося б, це несправедливість, але притчу не слід сприймати через критерії заробітної плати, вона хоче показати нам критерії Бога, Який не вираховує наші заслуги, але любить нас як дітей», – зауважив Наступник святого Петра, запропонувавши замислитися над двома діями Бога, які можемо розпізнати в цій притчі: Бог виходить в усі години, щоб кликати нас, і Бог винагороджує всіх однаково.

Бог шукає нас

Як зазначив Єпископ Риму, притча розповідає, що господар вийшов ще на світанку, щоби найняти робітників до виноградника, а потім не перестає з години на годину шукати додаткових, аж до заходу сонця. «Таким чином, ми розуміємо, що в цій притчі працівниками є не тільки люди, але, перш за все, Бог, Який завжди, не втомлюючись, виходить протягом усього дня. Таким є Бог: Він не чекає на наші зусилля, щоб вийти нам назустріч, не влаштовує іспит, щоб оцінити наші заслуги, перш ніж шукати нас, не опускає руки, якщо ми запізнюємося з відповіддю, навпаки, Він Сам взяв ініціативу в свої руки та в Ісусі "вийшов" до нас, щоб показати нам Свою любов», – мовив Папа, додаючи, що для Його серця «ніколи не є запізно», Він «шукає і завжди чекає на нас».

Любов як мірка справедливості

І саме тому, що Його серце є «настільки просторим», Бог, за словами Святішого Отця, «відплачує всім тією самою “монетою”, якою є Його любов». В цьому, як зауважив Єпископ Риму, й полягає остаточний сенс цієї притчі. «Працівники останньої години отримують таку ж платню, як і перші, – пояснив він, – бо насправді Божа справедливість є вищою справедливістю. Людська справедливість говорить: "Віддай кожному по заслугах", тоді як Божа справедливість не вимірює любов на терезах нашої віддачі, наших успіхів чи невдач: Бог просто любить нас, Бог нас любить, і цього досить. Він любить нас, тому що ми Його діти, і Він робить це безумовною і безкорисливою любов'ю».

Вийти за рамки обрахунку

Підсумовуючи, Папа зазначив, що також і для нас існує ризик мати з Богом «меркантильні» стосунки, покладаючись більше на нашу вправність ніж на щедрість Його благодаті. «Іноді також як Церква, замість того, щоб виходити назовні в будь-який час дня і широко розпростерти обійми для всіх, можемо почуватися належними до першого класу, судячи віддалених інших, не замислюючись про те, що Бог любить їх такою ж любов'ю, якою любить нас», – сказав він, додаючи, що також і в наших стосунках з іншими, ота справедливість, яку практикуємо, не завжди спроможна «вийти з клітки обрахунків», обмежуючись тим, що віддаємо лише згідно з тим, що отримуємо, «не наважившись на щось більше, не роблячи ставку на ефективність добра, зробленого безкорисливо». «Нехай же Богородиця допоможе нам навернутися до Божої міри, якою є безмірна любов», – побажав Святіший Отець, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».