Папа до нових кардиналів: будьте творцями гармонії під проводом Святого Духа

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Ми є євангелізаторами мірою того, як зберігаємо в своєму серці зчудуваня та вдячність за те, що були євангелізованими. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час звичайної прилюдної консисторії, яку він у суботу, 30 вересня 2023 р., провів на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди введення в сан двадцяти одного нового кардинала.

Вселенський вимір Церкви

Урочиста подія стала вираженням вселенського виміру Церкви. Кардинальські відзнаки були вручені ієрархам, що походять з різних частин світу, від Малайзії до Польщі, від Венесуели до Китаю. Між ними – 18 виборців та 2 досягли 80-ти років життя, ще один понад 80-річний – аргентинський францисканець Луїс Паскуаль Дрі – не зміг приїхати на консисторію через стан здоров’я, тож введений до Колегії Кардиналів, відзнаки отримає при слушній нагоді.

Крім трьох очільників відомств Римської Курії, тобто, префектів дикастерій віровчення, у справах єпископів та східних Церков, кардинальство яких було передбачуваним, відзнаки отримали очільники місцевих Церков у різних частинах світу, зокрема, вперше кардиналами стали Митрополити Джуби, Табори й Кейптауна чи латинський Патріарх Єрусалиму. Несподіванкою є також введення до Колегії чинного настоятеля Салезіянського Згромадження Святого Джованні Боско. Два нунції, що також отримали червоні берети, приєднаються до кардинала Маріо Дзеннарі, що є Апостольським нунцієм у Сирії.

Богослужіння, що мало форму Літургії слова, відбулося перед базилікою Святого Петра. Після вступної молитви Папи кардинал-номінат Роберт Превост, Префект Дикастерії у справах єпископів, звернувся до Святішого Отця з подячним словом від імені майбутніх кардиналів. Після читання уривка з Діянь Апостолів про зшестя Святого Духа в день П’ятидесятниці Папа Франциск виголосив проповідь.

Несподівана «зміна ролей»

Як зауважив Святіший Отець, прочитаний текст є фундаментальним, бо розповідає нам про «хрещення Церкви». Однак, його увагу привернуло те, як у ньому перераховуються назви різних народів, що перегукується із кардиналами, які представляють тут різні кінці світу, що й спонукало обрати цей біблійний уривок. «Роздумуючи далі над ним, я усвідомив своєрідну "несподіванку", яка була прихована в цьому поєднанні ідей, несподіванку, в якій я з радістю впізнав, так би мовити, вибачте мені за слово, гумор Святого Духа», – сказав проповідник, пояснивши, що зазвичай, коли пастирі читають цей уривок, то асоціюють себе з апостолами, в той час народи, перераховані в тексті, яких він пов’язав із кардиналами, не належали до їхнього грона.

«Подібна зміна ролей спонукає до роздумів і, якщо придивитися уважніше, відкриває цікаву перспективу, якою я хотів би з вами поділитися. Йдеться про те, щоб застосувати до нас – я поставлю себе першим – досвід тих юдеїв, які через Божий дар виявилися головними дійовими особами події П'ятидесятниці, тобто "хрещення" Святим Духом, яке породило єдину, святу, католицьку і апостольську Церкву. Я б підсумував цю перспективу наступним чином: із здивуванням відкриймо для себе дар отримання Євангелія "нашими власними мовами" (в. 11), як кажуть ці люди. Згадаймо з вдячністю про дар бути євангелізованими, про те, що ми були взяті з народів, які, кожен у свій час, отримали Керигму, проголошення таємниці спасіння, і, прийнявши її, охрестилися у Святому Дусі та стали частиною Церкви. Церкви-Матері, яка говорить усіма мовами, яка є єдиною і католицькою», – сказав Папа, наголошуючи, що важливо не забувати про те, що перше, ніж священиками чи єпископами, ми є «партянами, мідянами, еламітами», тобто носимо в собі історію своїх народів, у яких Святий Дух «звершив чудо передавання таїнства умерлого та воскреслого Ісуса Христа». Крім того, «ми є євангелізаторами мірою того, як зберігаємо в своєму серці зчудуваня та вдячність за те, що були євангелізованими».

Постійна П’ятидесятниця

Далі Папа звернув увагу на те, що П’ятидесятниця, як і Хрещення кожного з нас, «не є фактом з минулого», а «творчим актом, який Бог постійно поновлює». «Церква, як і кожен її член, живе цим постійно актуальним таїнством. Вона не живе "з ренти", ні, і, тим більше, не живе з археологічної спадщини, якою б дорогоцінною і благородною вона не була. Церква, як і кожна охрещена людина, живе з Божого сьогодення, через дію Святого Духа. Навіть те, що ми тепер робимо тут, має сенс, якщо ми переживаємо це в згаданій перспективі віри. Сьогодні, у світлі Божого слова, ми можемо осягнути цю дійсність: ви, нові кардинали, прибули з різних куточків світу, і той самий Дух, який зробив плідною євангелізацію ваших народів, тепер оновлює у вас ваше покликання і місію в Церкві і для Церкви», – сказав проповідник, вказуючи на те, що Колегія Кардиналів повинна бути схожою до «симфонічного оркестру, що представляє симфонічність і синодальність Церкви».

Симфонія Церкви

У цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що симфонія живе із мудрого поєднання звучання різних інструментів, кожен з яких робить свій внесок. «Різноманітність необхідна, вона незамінна, – пояснив він. – Але кожен звук має зробити свій внесок у загальний задум. А для цього необхідне взаємне слухання: кожен музикант повинен слухати інших. Якби хтось слухав тільки себе, яким би піднесеним не був його звук, це не принесло б користі симфонії; і те ж саме сталося б, якби одна частина оркестру не слухала інших, а грала так, ніби вона одна, ніби вона – ціле. І диригент оркестру стоїть на службі цього своєрідного дива, яким щоразу є виконання симфонії».

Як зауважив Наступник святого Петра, завданням диригента є слухати всіх, але також допомогти кожному й усьому оркестрові якнайкраще розвинути творчу вірність творові, який вона виконує. Ця картина, за його словами, може допомогти нам «дедалі краще вчитися бути симфонічною та синодальною Церквою». «Я пропоную цей образ, зокрема, вам, членам Колегії Кардиналів, у заспокійливій впевненості, що ми маємо за вчителя Святого Духа, – Він є головною дійовою особою, – внутрішнього вчителя кожного з нас і вчителя спільного прямування вперед. Він творить різноманітність і єдність, Він є сама гармонія. Святий Василій намагається підсумувати це, коли каже: "Ipse harmonia est", Він є самою ж гармонією. Його лагідному і сильному проводові ввіряємо себе, як також турботливі опіці Діви Марії», – сказав Папа.

Введення в сан нових кардиналів

Після короткої паузи для роздумів Папа прочитав формулу проголошення нових кардиналів, в якій, серед іншого, вказано на те, що червоний колір їхнього одягу означає, що вони повинні бути відважними свідками Христа та Його Євангелія в Римі та в найдальших закутинах світу. Потім він проголосив імена нових кардиналів та оголосив їхнє призначення у сан кардинала-пресвітера чи кардинала-диякона.

Після слів Наступника святого Петра, проказавши Символ Віри, нові кардинали склали визнання віри, вірності та послуху Римському Архиєреєві. Далі Святіший Отець наклав на голову кожного із них червоний головний убір особливої форми, колір якого символізує готовність кардиналів пролити свою кров за віру, та кардинальський перстень, як знак гідності та символ єдності з Папою та Вселенською Церквою. З рук Святішого Отця всі вони отримали також буллу про надання титулу однієї з римських парафій або римського дияконства, що є знаком участі у пастирському піклуванні Єпископа Риму у Вічному Місті.