Папа: остерігаймося ідеологій, як у світі, так і в Церкві
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Чергова Апостольська подорож Папи Франциска завершилася, як звичайно, спілкуванням із журналістами на борту літака під час перельоту з Монголії до Риму, до якого вони прибули 4 вересня 2023 р. о 16:01 місцевого часу, випередивши запланований час прибуття на понад одну годину. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Святіший Отець здійснив паломництво до базиліки Santa Maria Maggiore, де помолився перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці Salus populi romani, дякуючи за завершений візит.
З пошаною до цього народу
Під час прес-конференції в літаку, як прийнято, запитання спочатку поставили монгольські журналісти. «Якою була головна мета візиту і чи Ви задоволені досягнутим результатом?» – було перше запитання, на що Папа сказав, що ідея відвідати Монголію спала йому на думку, коли він роздумував про незначну місцеву католицьку спільноту. «Я здійснюю ці подорожі, щоби відвідати католицькі спільноти і щоби розпочати діалог з історією та культурою народів», – пояснив він, наголошуючи на тому, що євангелізацію не слід сприймати як прозелітизм. «Євангельське звіщення входить в діалог з культурою. Є євангелізація культури, як також інкультурація Євангелія. Бо християни виражають свої християнські цінності також і за допомогою культури свого народу», – зауважив Папа, додаючи, що подорож дала змогу пізнати цей народ, познайомитися з його культурою та супроводжувати Церкву на її шляху, яким вона ступає з великою пошаною до культури цього народу. «Я задоволений результатом», – сказав він.
«Третій сусід»
Інший монгольський журналіст поцікавився думкою Святішого Отця про те, чи може Улан-Батор виступити площадкою для міжнародного діалогу між Азією та Європою. «Думаю, що так. Втім, у вас є дуже цікава річ, яка також сприяє цьому діалогу, яку б я дозволив собі назвати "містикою третього сусіда", яка спонукає вас рухатися вперед в рамках політики третього сусіда», – відповів Папа, пояснивши, що Улан-Батор – найвіддаленіша під моря столиця, а сама країна розташована між Росією та Китаєм, що спонукає старатися вести діалог також із «третіми сусідами», не через зневагу до двох наявних, «але задля прагнення вселенськості, з бажання показувати свої цінності всьому світові, а також отримувати від інших їхні цінності».
Діалог з Китаєм
Згадуючи про вітання для китайського народу, з яким Папа звернувся наприкінці Святої Меси, і про заклик до китайських католиків бути добрими громадянами, іспанська журналістка запитувала про стан стосунків з Китаєм і про заплановану подорож кардинала Дзуппі до Пекіна. «Місія кардинала Дзуппі – це місія миру, яку я йому доручив. І він розробив план, який передбачав відвідини Москви, Києва, Сполучених Штатів, а також Пекіна. Кардинал Дзуппі – людина великого діалогу та універсального бачення, він має за собою досвід роботи в Мозамбіку в пошуках миру, і саме тому я відправив його», – сказав Святіший Отець, а щодо стосунків з Китаєм зауважив, що вони «сповнені великої пошани». Працює комісія щодо призначення єпископів, деяких священиків чи католицьких інтелектуалів запрошують читати лекції в університетах. «Я вважаю, що ми повинні рухатися вперед у релігійному аспекті, щоб краще розуміти один одного і щоб громадяни Китаю не думали, що Церква не приймає їхню культуру і цінності і що Церква залежна від іншої іноземної влади», – зазначив Папа, додаючи, що має велику пошану до китайського народу.
Можливість подорожі у В’єтнам
Журналіст зі США вказав на розвиток стосунків між Святим Престолом і В’єтнамом, запитуючи щодо можливості Апостольської подорожі в цю країну та про інші плани подорожей. Відповідаючи, Святіший Отець відзначив, що обидві сторони виявили бажання кращого взаємного пізнання, що значно оживило діалог. «Коли якась культура відкривається, то з’являється можливість для діалогу, якщо є закритість і підозри, то діалог дається важко», – сказав він, додаючи, що якщо він не поїде у В’єтнам, то це без сумніву зробить Іван XXIV. Щодо подорожей, то це Марсель і «одна мала країна Європи». «Але скажу правду, для мене тепер подорожувати не є так легко, як раніше», – додав він.
Імперіалізм і загроза ідеологій
Представник італомовних медіа запитав про те, чому Папа згадував про такі постаті, як Петро І чи Катерина ІІ, спілкуючись з російськими молодими католиками, а також що він думає про імперіалізм, зокрема, російський. Відповідаючи, Святіший Отець, насамперед, вказав на контекст, у якому були сказані ці слова: це був діалог з російською молоддю. «І наприкінці розмови я залишив їм послання, послання, яке завжди повторюю: взяти на себе відповідальність за свою спадщину», – сказав він, відкреслюючи, що саме через таке бачення він намагається заохочувати до діалогу між дідусями й бабусями та внуками, «щоби внуки переймали спадщину». «Я це говорю всюди, таким було моє послання», – наголосив Святіший Отець. Далі Папа зауважив, що для того, щоб зазначити, про яку спадщину йдеться, він покликався на ідею великої Росії, «бо російська спадщина є дуже доброю та дуже гарною». «До прикладу, в царині літератури, в царині музики, аж до Достоєвського, який сьогодні говорить нам про зрілий гуманізм. Щоб вони взяли на себе цей гуманізм, який розвивався в мистецтві та літературі. Це другий аспект із того, що я говорив про спадщину», – сказав він, додаючи: «Третій, мабуть, не був вдалий. Говорячи про Велику Росію, можливо не стільки в географічному сенсі, скільки культурному, мені згадалося те, що нас вчили в школі: Петро І, Катерина ІІ. І тут виплив цей третій (елемент - ред.), що, мабуть, не зовсім правильний. Не знаю. Нехай історики скажуть. Але це було доповнення, яке спало мені на думку, бо я вивчав це в школі». Підсумовуючи, Святіший Отець пояснив, що хотів закликати молодих російських католиків «взяти на себе відповідальність за власний спадок, брати свій власний спадок, що означає не шукати його деінде. Взяти свій спадок. А який спадок залишила велика Росія? Російська культура має красу, має велику глибину, і не слід її стирати через політичні проблеми. У вас були темні роки в Росії, але спадщина завжди залишалася такою».
Відповідаючи на другу частину запитання, в якій йшлося про ставлення до імперіалізму, Папа наголосив: «Я не думав про імперіалізм, коли говорив це, я говорив про культуру, а передавання культури ніколи не є імперіалістичним, ніколи; це завжди діалог, і я говорив про це». Святіший Отець погоджується з тим, що «існують імперіалізми, які хочуть нав’язувати свою ідеологію», й звертає увагу на те, що «коли культуру дистилюють і перетворюють в ідеологію, то це є отрутою». «Використовується культура, але віддистильована в ідеологію. Власне це треба розрізняти: коли йдеться про культуру народу, а коли – про ідеології, які виникають у якогось філософа, в якогось політика цього народу. І це я кажу для всіх, також і для Церкви», – сказав Папа, зауваживши, що й у Церкві зустрічаються ідеології, які відривають її від життя. «Ідеологія не здатна втілюватися, вона є лише ідеєю. Але коли ідеологія набирає сили і стає політикою, вона зазвичай стає диктатурою, чи не так? Вона стає нездатною до діалогу, до того, щоб співжити з культурами. Й імперіалізми роблять саме це. Імперіалізм завжди консолідується на основі ідеології. Також і в Церкві ми повинні розрізняти між доктриною та ідеологією: справжня доктрина ніколи не є ідеологічною, ніколи; вона закорінена у святому вірному Божому людові; натомість ідеологія відірвана від дійсності, відірвана від народу... Не знаю, чи я відповів на запитання», – мовив Святіший Отець.
Нове Апостольське напоумлення про спільний дім
Представник німецькомовної преси запитував про те, чи заплановане доповнення до «Laudato si’» можна вважати підтримкою екоактивістів і яке послання він хотів би передати молодим активістам, які виходять на вулиці. Папа відмежувався від проявів екстремізму, але визнав, що молодь занепокоєна, бо думає про майбутнє. «Але коли до цього долучається ідеологія чи політичний тиск, або це використовується з такою метою, то це не працює», – сказав він, пояснюючи, що його нове Апостольське напоумлення, яке побачить світ 4 жовтня, стосуватиметься перегляду того, що відбулося після Паризької кліматичної конференції. «Воно не є таким великим, як Laudato si’, йдеться про впровадження Laudato si’в нових аспектах, а також про аналіз ситуації», – додав Папа.
Синод – не парламент і не ідеологічні війни
Як уникнути ідеологічної поляризації і чи все відбуватиметься за зачиненими дверима? Таким було одне із запитань, що стосувалося жовтневої Асамблеї Синоду Єпископів. Щодо уникнення ідеологічного тиску, то Святіший Отець наголосив, що «на синоді немає місця для ідеології, там інший динамізм». «Зіставлення між братами й сестрами, зіставлення з доктриною Церкви і прямування вперед», – сказав він, вказуючи на необхідність «жити синодальністю по-християнськи». За його словами, потрібно «зберегти синодальну атмосферу», бо не йдеться про ТБ-шоу, на якому говориться про все, але про «момент релігійного взаємомобміну». А щодо секретності, то Папа підкреслив, що буде спеціальна комісія, що інформуватиме про перебіг, бо «під час синоду потрібно оберігати також і релігійний вимір і свободу людей, які промовляють».
Ще одне запитання щодо синоду стосувалося критики та побоювань, які панують у деяких католицьких колах. У цьому контексті Святіший Отець розповів, як одного разу телефонував до кармелітського монастиря, а настоятелька сказала йому, що сестри мають страхи, пов’язані з синодом: «Ми боїмося, що зміниться доктрина». За словами Папи, в корені цих ідей можемо знайти ідеології. «Завжди, коли в Церкві хочуть відірватися від шляху сопричастя, тим, що вносить розбрат, є ідеологія. При цьому звинувачують Церкву в тому чи іншому, але ніколи не звинувачують її в тому, що є правдою: що вона грішна. Ніколи не кажуть "грішна"... Вони захищають доктрину в лапках, яка є доктриною, схожою на дистильовану воду, яка не має смаку і не є правдивою католицькою доктриною, що міститься в Символі віри», – сказав він.
Ділячись думками про завдання комісії з питань комунікації, до чого спонукало запитання про допущення журналістів до залу засідань синоду, Папа наполіг на тому, що йдеться про те, щоби інформувати про речі, що стосуються перебігу синоду. Бо якщо хтось хоче, щоб новини полягали в тому, що хтось посварився з тим чи іншим, то це «політичні плітки». «Перед комісією стоїть нелегке завдання, сказати: сьогодні роздуми йдуть так, відбуваються так от, і донести церковний дух, а не політичний. Парламент є відмінним від Синоду. Не забувайте, що головною дійовою особою Синоду є Святий Дух. А як це можна передати? Тому треба передавати церковний перебіг», – пояснив він.
