Папа: прощення нічого не забирає, але додає людині гідності
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Божа любов завжди супроводжувала мене в таємничий спосіб», – писала свята Жозефіна Бакіта, якій у середу, 11 жовтня 2023 р., під час загальної аудієнції були присвячені роздуми Папи Франциска у контексті триваючого кількамісячного циклу повчань про євангелізаційний запал та апостольську ревність. Святіший Отець розповів про шлях цієї святої, слава про яку «подолала всі кордони і досягла всіх тих, кому відмовлено в ідентичності та гідності». Крім того він заохотив молитися за мир в її Батьківщині – Судані, який вже кілька років «роздирає жахливий збройний конфлікт».
Скарб, який привів до любові
На початку Папа коротко представив життєвий шлях святої Жозефіни, яка народилася у 1869 році в регіоні Дарфур на заході Судану та у віці семи років була викрадена і віддана в рабство. «Фізичні та моральні страждання, яких вона зазнала в дитинстві, позбавили її ідентичності, – зазначив Святіший Отець. – Вона зазнала жорстокості й насильства: на її тілі було більше сотні шрамів. Але пізніше вона сама свідчила: “Будучи рабинею, я ніколи не впадала у відчай, бо відчувала, що мене підтримує таємнича сила”». Одного разу Бакіті подарували маленьке розп’яття, яке вона зберігала «як найдорожчий скарб». «Дивлячись на нього, вона відчуває глибоке внутрішнє звільнення, бо відчуває, що її розуміють і люблять, а отже, вона здатна розуміти і любити: це початок», – сказав Наступник апостола Петра.
Цілюща сила прощення
«У чому таємниця святої Бакіти? Ми знаємо, що поранені часто самі себе ранять, пригноблені легко стають гнобителями. Натомість покликання пригноблених – звільнити себе і своїх гнобителів, ставши відновлювачами людства. Тільки в слабкості пригноблених може проявитися сила Божої любові, яка визволяє обох», – зауважив Папа. За його словами, саме прощення стало ключем переміни та звільнення святої Бакіти. «Прощення, отримане спочатку через милосердну Божу любов, а потім дароване іншим, вчинило її вільною, радісною жінкою, здатною любити», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що її життя стало неначе екзистенційною притчею прощення.
Таким чином, приклад святої Бакіти заохочує нас «примиритися з самими собою, віднайти мир у наших сім'ях та громадах», а також віднайти світло надії в сьогоднішні важкі хвилини недовіри. «Прощення нічого не забирає, але додає людині гідності, воно піднімає наші очі від себе самого до інших, щоб побачити їх такими ж слабкими, як і ми, але завжди братами і сестрами в Господі. Прощення є джерелом ревності, яка стає милосердям і кличе до смиренної і радісної святості, як у святої Бакіти», – сказав на завершення повчання Папа Франциск.
