Папа: автентичний шлях до єдності – це шлях особистих контактів і спільності
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«З нагоди цього свята апостола Андрія ми палко молимося до Бога, нашого милосердного Отця, щоб замовк брязкіт зброї, який несе лише смерть і руйнування, а державні та релігійні лідери завжди шукали дорогу діалогу та примирення. Нехай святі апостоли Петро і Андрій заступаються за всі народи і випрошують для них дари братерського сопричастя і миру», – таким побажанням завершується вітальне послання Папи Франциска, адресоване Константинопольському православному патріарху Вартоломеєві І з нагоди святкування на честь святого апостола Андрія, небесного покровителя Константинопольської Церкви.
Як і щороку в рамках традиційного обміну делегаціями з нагоди свят апостолів Петра і Павла та Андрія, до Стамбулу на святкування прибула делегація з Ватикану, яку очолює кардинал Курт Кох, Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами, який вручив послання від Святішого Отця. Ватиканська делегація мала зустріч з патріархом, з синодальною комісією щодо стосунків з католиками та 30 листопада 2023 р. взяла участь у святковій Божественній Літургії, яку очолив патріарх і під час якої було зачитане папське вітання.
Не слова, а обійми
Склавши побажання «дорогому Братові в Христі» та всій церковній спільноті, Папа Франциск звертає увагу на те, що це свято випереджує відзначення «насправді історичної події», якою була зустрічі в Єрусалимі між Папою Павлом VI і Патріархом Атенаґорасом І, що відбулася в січні 1964 року. «Ця зустріч стала фундаментальним кроком вперед у подоланні бар'єру нерозуміння, недовіри і навіть ворожнечі, який існував майже тисячоліття. Варто зазначити, що сьогодні ми згадуємо не стільки слова і висловлювання тих пророчих пастирів, скільки, насамперед, їхні теплі обійми. Насправді, дуже знаменно, що цей шлях примирення, збільшуючи близькість та долаючи перешкоди, які досі заважають повному і видимому сопричастю, розпочався з обіймів, жесту, який красномовно виражає взаємне визнання церковного братерства», – зазначає Єпископ Риму, стверджуючи, що приклад Павла VI та Атенаґораса І показує нам, що «що всі справжні шляхи до відновлення повного сопричастя між Господніми учнями характеризуються особистим контактом і часом, проведеним разом».
