Папа: захищати віру сьогодні означає сприяти місійному наверненню

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У п’ятницю, 26 січня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників пленарної асамблеї Дикастерії віровчення. Поділившись з ними деякими думками про завдання цього відомства у світлі реформи Римської курії, впровадженої Апостольською конституцією «Praedicate Evangelium», він також використав цю нагоду, щоб прокоментувати нещодавній документ дикастерії про благословення «Fiducia supplicans», в якому йдеться також про «душпастирські та спонтанні благословення», наміром яких є «у конкретний спосіб виявити близькість Господа та Церкви всім тим, хто перебуваючи в різних ситуаціях, просять про допомогу, щоби далі прямувати або іноді розпочати шлях віри».

«Я хотів би коротко підкреслити дві речі: перше – це те, що такі благословення, які надаються поза будь-яким богослужбовим контекстом і формою, не вимагають моральної досконалості для їх отримання; друге – коли спонтанно підходить пара з проханням про них, то благословляється не союз, а просто люди, які разом звернулися з цим проханням. Не союз, а люди, звичайно, з врахуванням контексту, чутливості, місця проживання та найбільш прийнятних для цього способів», – сказав Святіший Отець.

Завдання дикастерії

Зосередившись на початку свого слова на завданнях дикастерії, Папа Франциск навів визначення, що міститься в Апостольській конституції «Praedicate Evangelium», яка стверджує, що ним є допомагати Римському Архиєреві та єпископам в звіщенні Євангелія, підтримуючи та захищаючи цілісність католицької доктрини про віру та мораль. З цією метою у відомстві були створені два відділи – для доктринальних і для дисциплінарних питань. «Таким чином, бачимо дикастерію зайнятою в царині розуміння віри перед обличчям зміни епохи, якою позначений наш час. У цьому напрямку я хотів би поділитися з вами деякими думками, зібраними навколо трьох слів: таїнства, гідність і віра», – сказав Наступник святого Петра.

Джерело життя Церкви

У контексті того, що темою пленарної зустрічі була дійсність таїнств, Святіший Отець нагадав, що ними підтримується та зростає життя Церкви, що вимагає «особливої дбайливості» від священнослужителів при роздаванні вірним цих скарбів благодаті. «Через Таїнства віруючі стають здатними до пророцтва і свідчення. А наш час особливо гостро потребує пророків нового життя і свідків милосердної любові: тож любімо і дбаймо, щоб інші любили красу і спасенну силу Таїнств!» – закликав він.

На сторожі невід’ємної гідності

Далі Папа наголосив, що як християни, ми повинні невтомно нагадувати про першість людської особи та захист її гідності. Він побажав, щоби документ на цю тему, над яким працює дикастерія, допоміг Церкві завжди бути близькою до «всіх тих, хто без прокламацій, у конкретному повсякденному житті, бореться і несе особисті жертви, щоб захистити права тих, з ким не рахуються», дбаючи про здійснення «нової мрії про братерство та суспільну дружбу».

Бути на сторожі віри – віддаватися євангелізації

У контексті роздумів про віру Святіший Отець згадав про десятиріччя після публікації Апостольського напоумлення «Evangelii gaudium» та наближення Ювілею 2025 року, під час якого «відновимо нашу віру в Ісуса Христа, істинного Бога та справжню людину, надію історії та світу». Однак, за його словами, не можемо помічати, що на значних теренах планети, як сказав Венедикт XVI, віра «більше не є очевидною передумовою спільного життя; навпаки, її часто навіть заперечують, висміюють, маргіналізують і глузують з неї». Тож за словами Папи Франциска, настав час «знову і з більшим запалом замислитися над певними темами: звіщення і передавання віри в сучасному світі, особливо молодим поколінням; місіонерське навернення церковних структур і душпастирів; нові міські культури з їхнім тягарем викликів, але також і небувалими питаннями про сенс; врешті та передусім, центральне місце керигми в житті і місії Церкви». Й у цьому очікується допомога з боку дикастерії, адже «оберігати віру» сьогодні означає «зусилля, спрямовані на роздуми та розпізнання, щоб уся спільнота прагнула до справжнього пастирського та керигматичного місійного навернення, яке також сприятиме поточному синодальному шляхові».