Папа: покликані ввійти у «внутрішню пустелю», щоб розпізнати Божий голос

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У першу неділю Великого Посту Церква латинського обряду пропонує вірним для роздумів євангельську розповідь про те, як після хрещенні в Йордані Ісус протягом сорока днів перебував у пустелі, де був спокушуваний. Цього року літургія зосереджена на уривкові з Євангелії від Марка, що стверджує: «І був Він у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною; і перебував серед звірів, і ангели служили Йому». Коментуючи цей уривок перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 18 лютого 2024 р., Папа Франциск зазначив, що також і ми запрошені «піти на пустелю», тобто, заглибитися в тишу, у внутрішній світ, у слухання серця, ввійти в контакт з істиною. За його словами, звірі та ангели, які товаришували Ісусові, в символічний спосіб є також нашими супутниками, яких ми можемо зустріти, «коли входимо у внутрішню пустелю».

Розпізнати та приборкати «звірів»

За словами Святішого Отця, тими «дикими звірами» в духовному житті можна назвати «невпорядковані пристрасті, які розривають серце, стараючись заволодіти серцем». «Вони приваблюють нас, вони здаються спокусливими, але, якщо ми не будемо обережними, вони загрожують розтерзати нас», – сказав Єпископ Риму, зауваживши, що цими «звірами» душі є різні пороки, жадоба багатства, «яка полонить нас у розрахунках і невдоволенні», марнославство насолод, яке «прирікає нас на неспокій і самотність», це жадоба слави, яка породжує невпевненість і постійну потребу в підтвердженні і популярності. «Все це – немов "дикі" звірі, і як таких, їх треба приборкати і боротися з ними: інакше вони поглинуть нашу свободу. І Великий Піст допомагає нам увійти у внутрішню пустелю, щоб виправляти ці речі», – додав Папа.

Творці гармонії

Якщо йдеться про ангелів, то Святіший Отець нагадав, що вони – Божі посланці, які нам допомагають, і як зазначається у євангельському уривку, їхньою рисою є служіння, що є повною протилежністю заволодінню, притаманному пристрастям. «У той час як спокуси розривають нас на частини, добрі божественні натхнення об'єднують нас, вводять нас у гармонію: вони заспокоюють серце, вливають смак Христа, вливають"смак неба"», – мовив Наступник святого Петра, зауваживши, що також і в цьому випадку, для того, щоб зібрати думки, натхнені Богом, потрібно стишитися й заглибитися в молитву, для чого Чотиридесятниця є слушним періодом.

Тож Папа заохотив дати собі відповідь на деякі запитання, починаючи від того, якими є «дикі звірі», що тривожать наші серця. А друге запитання стосується того, чи стараюся трохи відійти «у пустелю», щоб дозволити Божому голосу промовити до мого серця? «Нехай же Пресвята Діва, Яка зберігала Боже слово і не дозволила спокусам лукавого торкнутися Себе, допомагає нам у цей великопосний час», – побажав він.