Папа: літургія не є прерогативою спеціалістів, потрібен загальний вишкіл
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Церква, яка не палає жагою духовного зростання, яка не прагне говорити мовою, зрозумілою людям свого часу, яка не відчуває біль від поділу між християнами, яка не тріпотить від жаги звіщати народам Христа, є хворою Церквою», – покликаючись на вступну частину до Конституції Другого Ватиканського Собору про літургію «Sacrosanctum Concilium», такими думками Папа Франциск розпочав свої роздуми, якими поділився з учасниками пленарної асамблеї Дикастерії Божественного культу й дисципліни Таїнств. Зустрічаючись із ними в четвер, 8 лютого 2024 р., він зазначив, що слова, вміщені в передмові до згаданого документа, описують рішуче бажання реформувати Церкву в її фундаментальних вимірах. За його словами, отці собору розуміли, що почати слід від літургії.
Необхідність загального літургійного вишколу
Пленарна асамблея літургійної дикастерії відбувалася в контексті 60-річчя конституції «Sacrosanctum Concilium» про літургійну реформу. Папа зазначив, що метою такої реформи, в ширших рамках оновлення Церкви, є «стимулювати таке формування вірних і сприяти такій душпастирській діяльності, яка матиме своєю вершиною і джерелом Святу Літургію». «Для того, щоб все це відбувалося, необхідний літургійний вишкіл, тобто для літургії і на основі літургії, над яким ви роздумуєте цими днями. Не йдеться про спеціалізацію для небагатьох експертів, а про внутрішню налаштованість усього Божого люду», – наголосив Єпископ Риму, зауваживши, що такого вишколу особливим чином потребують священнослужителі, покликані вести вірних до конкретного досвіду зустрічі з Христом, умерлим і воскреслим, на літургійній чинності.
Міждисциплінарний підхід
Святіший Отець також наголосив на важливості міждикастеріально співпраці в синодальному дусі, висловивши побажання, щоб «питання літургійного формування рукоположених служителів обговорювалося також з Дикастеріями культури і освіти, в справах духовенства та в справах інститутів богопосвяченого життя і товариств апостольського життя, щоб кожна з них могла зробити свій конкретний внесок». Бо якщо «літургія є вершиною, до якої прямує діяння Церкви, і водночас джерелом, з якого випливає вся її енергія», то також і літургійне формування священнослужителів повинно мати «літургійно-сапієнціальний вимір».
Програми для Божого люду
Водночас, як зазначив Папа, готуючи нові програми вишколу для служителів, «ми повинні одночасно думати про програми, призначені для Божого люду». І хоч «першими конкретними можливостями для літургійного формування» є богослужіння, на які вірні збираються у неділі та свята, є також інші моменти, коли люди беруть активну участь у богослужіннях. «Приготовані з душпастирською турботою, вони стають сприятливою нагодою для людей наново відкрити і поглибити сенс звершення в сьогоденні таємниці спасіння», – сказав Святіший Отець.
