Папа у передмові до книги: спілкування в Дусі – шлях до сопричастя
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
У вівторок, 30 квітня 2024 року, на полицях книжкових крамниць з’явиться книга Ватиканського книжкового видавництва «Спілкування в Святому Дусі – мистецтво розпізнавання та практика синодальності», передмову до якої написав Папа Франциск. Її авторами є отці єзуїти Хуан Антоніо Герреро Альвес та Оскар Мартін Лопес. Книга вже була видана минулого року іспанською мовою.
Папа Франциск, насамперед, подякував за те, що автори поділилися з ним цією книгою ще до того, як вона була видана, відзначивши, що це «прекрасно, що книга про спілкування в Святому Дусі зродилася з духовної розмови між її авторами».
Синодальна подорож є особистим і спільнотним духовним досвідом
«Хоча книга, зокрема, присвячена спілкуванню в Святому Дусі, що є методологією, прийнятою в синодальній подорожі», Папа висловив визнання, що її автори «не зупинилися на методі і на тому, як він працює». В ній зазначається, «що синодальний метод – це духовний досвід, в якому промовляння та слухання мають на меті зробити Святого Духа головною дійовою особою». Святіший Отець відзначає, що, читаючи книгу, «стає зрозуміло, що синодальна подорож, яку ми розпочали як Церква, є особистим, спільнотним і церковним духовним досвідом, а тому вимагає особистої праці кожної людини в її особистій глибині». «Ідея спілкування як “спрямування у спільне русло” заслуговує на подальший розвиток», – пише Єпископ Риму зазначаючи, що «така концепція розмови дозволяє різним точкам зору збагатити це спільне русло». «У спілкуванні в Дусі ми знаходимо шлях участі, орієнтований на сопричастя та оновлення місії, який спонукає до участі всіх і приймає в сопричасті та єдності велике різноманіття, яким ми всі є», – пише Папа.
Синодальна мандрівна – це шлях слухання
Спілкування в Дусі, розпізнавання і синодальність полягають, насамперед, у слуханні. За словами Єпископа Риму, «синодальна мандрівка, яку здійснює Церква, є мандрівкою глибокого слухання». «Позиція “відкритого і вразливого слухання”, яку ви пропонуєте, є фундаментальною і дуже необхідною, бо вона дозволяє Духові рухати нас і спонукати змінюватися, змушувати нас вибирати і вести нас до конкретних рішень. Якщо кожен залишиться на своїх позиціях, то не буде справжньої розмови, не буде справжнього слухання Духа», – пише Папа, зазначаючи, що «тільки тоді, коли ми по-справжньому слухаємо один одного, ми збагачуємося і поглиблюємо наше сопричастя і місію».
Плекати смирення відкидаючи самодостатність
Особливо важливим для Святішого Отця видається розділ про внутрішні налаштування. Як він неодноразово підкреслював, Церква не має «наміру скликати парламент чи проводити опитування громадської думки. Ми хочемо прямувати вперед разом, як сестри і брати, слухаючи Святого Духа. Він є головною дійовою особою Синоду», а «слухання Духа вимагає певного внутрішнього налаштування». Папа підкреслює, що «розмова в Святому Дусі, розпізнавання і синодальність можуть відбутися лише тоді, коли ми намагаємося очистити себе, щоб наповнитися Духом; коли наша свобода звільняється від матеріальних, ідеологічних та афективних причалів, щоб дозволити Духові ефективніше вести нас». Святіший Отець закликає плекати смирення, гостинність та прийняття, відкидаючи самодостатність. «Тільки так можна зміцнити нашу спільність і нашу місію», – підкреслює він.
Останній розділ книги присвячений конкретному способові ведення розмови в Святому Дусі. Папа зазначає, що тут пояснюється метод, спосіб її проведення та аспекти, які потребують особливої уваги. Він зазначає, що в Instrumentum laboris також йдеться про необхідність пристосовувати метод до різних ситуацій, щоб він приносив справжню користь. Наприклад, наголошувалося на необхідності формації в спілкуванні у Святому Дусі. Папа висловив сподівання, що книга буде корисним матеріалом для цієї мети та подякував авторам за їхні зусилля. Він висловив впевненість, «що книга стане прекрасною допомогою в багатьох церковних середовищах».
