Папа про архіви і бібліотеки: багатовікова спадщина спонукає до відкритості

Світлана Духович – Ватикан

У понеділок, 13 травня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції викладачів та учнів Ватиканської школи палеографії, дипломатики та архівістики, що діє при Ватиканському апостольському архіві, та Ватиканської школи бібліотекознавства, що діє при Ватиканській апостольській бібліотеці. Нагодою для зустрічі зі Святішим Отцем стали ювілеї, які відзначають ці навчальні заклади: Ватиканська школа палеографії, дипломатики та архівістики відзначає 140-річчя, а Ватиканська школа бібліотекознавства – 90-річчя від свого заснування.

Допомога в шуканні правди 

У промові до учасників аудієнції Папа вказав на важливість цих шкіл, які «підготували і готують багатьох архівістів і бібліотекарів в Церкві та в усьому світі». Завдання цих фахівців, за його словами, – заохочувати і підтримувати людей, які займаються дослідженнями, «щоб дійти до правди». «Ваше служіння, – підкреслив він – це справді служіння “надійності отриманого вчення”, в християнському і людському сенсі (пор. Лк 1, 3-4). Надійність, яка вкрай необхідна в часи новин, що іноді поширюються без перевірки чи аналізу».

Виклики сучасного світу

Вказуючи на важливі досягнення шкіл, що діють при Ватиканському апостольському архіві та Ватиканській бібліотеці, Святіший Отець зауважив також, що «ніколи не варто зупинятися на досягнутому». Він вказав на деякі виклики, які ставить перед ними сучасний світ: глобалізація, що несе із собою ризик знецінення та нівелювання знань; дедалі складніша взаємодія з технологіями; питання культурних традицій, які необхідно плекати і пропонувати без взаємного нав'язування; «необхідність включати і ніколи не відсторонювати нікого від джерел знань і, водночас, захищати кожного від всього токсичного, нездорового і насильницького, що може таїтися у світі соціальних мереж і технологічних знань».

Для того, аби відповісти на ці виклики, як зазначив Папа, потрібно мати «відкритість до конфронтації та діалогу, готовність приймати, особливо маргінальність та матеріальну, культурну і духовну бідність».

Цінувати досягнення минулого і бути відкритими на реформи

Наступник святого Петра вказав на те, що останніми роками у Ватиканській школі палеографії, дипломатики та архівістики й у Ватиканській школі бібліотекознавства були проведені глибокі реформи, але вони повинні надалі залишатися місцями збереження знань, обмінюватися ідеями та досвідом, зростати у відкритості та уникати самореферентності. Він також додав, що, власне, відзначення ювілеїв «повинні служити не лише для того, щоб вшанувати колишню славу або з вдячністю згадати тих, хто заснував і підтримував ці інституції в минулому, але щоб дивитися вперед, у майбутнє, мати сміливість переосмислити свою діяльність перед обличчям вимог, що надходять з культурного та професійного світу».

Контакт не лише з дослідженнями, але й з конкретними людьми

Папа також зауважив, що притаманною характеристикою цих шкіл завжди був «практичний і конкретний підхід до проблем і досліджень», і це важливо, бо «конфронтація з реальністю вартує більше, ніж ідеологія». «У вас навчають і вчаться бути архівістами і бібліотекарями, перебуваючи в контакті не лише з дослідженнями, але й з живим досвідом тих, хто виконує цю професію в бібліотеці і в архіві; ви маєте привілей навчатися безпосередньо на багатовіковій спадщині, яку архіви і бібліотеки мають завдання і відповідальність зберігати і передавати теперішнім і майбутнім поколінням. І ці контакти, окрім того, що є можливістю для технічного навчання, є також спонукою для ментальної та людської відкритості. Нехай ця конкретність і ця відкритість будуть дороговказами на вашому майбутньому шляху та в процесі рішучого перезапуску двох ватиканських шкіл».