Папа: Ісус допускає випробування, щоб зміцнити нас і зробити відважнішими
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
На сторінках Євангелії зустрічаємо Ісуса, Який з учнями перепливає у човні Тиверіадське озеро. Раптово здійнялася буря й човен став потопати, в той час як Ісус спокійно спав, а коли Його розбудили, то погрозив вітрові, й море заспокоїлося. Коментуючи цей біблійний епізод перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 23 червня 2024 р., Папа Франциск нагадав, що попереднього вечора сам Христос наказав учням увійти до човна й переплисти через озеро.
«Вони були досвідченими, вони були рибалками, і це було їхнім життєвим середовищем; але шторм міг завдати їм труднощів. Здається, що Ісус хоче їх випробувати. Однак Він не залишає їх наодинці, Він перебуває з ними в човні, спокійний, ба більше, навіть спить. А коли починається буря, своєю присутністю заспокоює їх, підбадьорює, спонукає до більшої віри і виводить їх за межі небезпеки», – зазначив Святіший Отець, запросивши слухачів замислитися над тим, чому Він це робить.
Випробувані, щоби підкріпленими прямувати далі
Як підкреслив Наступник святого Петра, Ісус робить це, щоб «зміцнити віру учнів та зробити їх відважнішими». «Дійсно, вони виходять з цього досвіду з більшим усвідомленням сили Ісуса і Його присутності серед них, а отже, сильнішими і більш готовими зустріти інші перешкоди та труднощі, в тому числі страх перед тим, щоб наважитися звіщати Євангеліє», – пояснив Папа, додаючи, що в схожий спосіб Ісус чинить із нами, зокрема, в Пресвятій Євхаристії. Він «збирає нас навколо Себе, дарує нам Своє слово, живить нас своїм Тілом і Кров’ю, а потім запрошує відплисти на глибінь, щоб усім передавати те, що ми чули, ділитися з усіма тим, що ми отримали».
Уповаючи на Його силу
Святіший Отець підкреслив, що Христос не щадить нас від якихось суперечностей, але «ніколи не покидаючи нас, допомагає їх долати». Тоді також і ми, «долаючи їх з Його допомогою», вчимося триматися Його та уповати на Його могутність, «яка значно перевищує наші можливості», щоб «долати непевність, зволікання, замкнутість і упередження», щоб «казати всім, що Боже царство вже між нами» і «що маючи поруч Ісуса, можемо причинятися до його зростання». Тож заохотивши замислитися над тим, чи в хвилини труднощів і випробувань ми стараємося пригадати собі ті моменти, коли відчували Господню присутність і допомогу, Папа побажав: «Нехай же Пречиста Діва Марія, Яка покірно та відважно прийняла Божу волю, дарує нам у важкі хвилини спокій вручення себе в Його руки».
