Папа ченцям-дегоніянцям: з єдності випливає здатність євангелізувати

с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

В четвер, 27 червня 2024 року, Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників XXV Генеральної Капітули Згромадження Священиків Пресвятого Серця Ісусового (дегоніянці). Насамперед він привітав отця Карлоса Луїса Суареса Кодорніу, Генерального Настоятеля, якого переобрано на другий термін, нових членів Ради та всіх учасників. Святіший Отець зазначив, що тема Капітули: «Покликані творити єдність у світі, що змінюється. “Щоб світ увірував” (Ів 17,21)» дуже відповідає харизмі цього Згромадження в її подвійному вимірі – містичному та апостольському.

Єднатися з Христом – основою життя

Святіший Отець пригадав присутнім, що преподобний Леон Гюстав Дегон, засновник Згромадження, навчав їх «єднатися з Христом в Його любові до Отця і людства, основою і центром [...] життя», (Конституція, 17); і робити це, тісно поєднуючи чернече посвячення й служіння з приношенням відкуплення Сина, щоб через Його Серце все повернулося до Отця. Отож, Папа зупинився на цих двох аспетах: бути одним і щоб світ увірував.

Говорячи про єдність Єпископ Риму підкреслив, що «Ісус дуже просив Отця про це для своїх учнів на Тайній Вечері» (пор. Ів 17,23), зазначивши, що «Він не просто рекомендував це учням як проект або мету, яку потрібно реалізувати», але насамперед просив для них дару єдності. Папа пригадав, що єдність – це не наша робота, адже ми не здатні досягти її самотужки, а потребуємо Божої допомоги. Це Господь «нас збирає і оживляє, і ми тим більше стаємо згуртованими між собою, чим більше єднаємося з Ним», – додав він. Єпископ Риму запросив присутніх, щоб, приймаючи рішення на капітулах, «взяти до уваги цінність сакраментального життя, пильність у слуханні та роздумуванні над Божим словом, центральне місце особистої та спільної молитви, особливо адорації, як засобу особистого та братнього зростання, а також як “служіння Церкві”» (Конституція, 31).

Без молитви неможливо витривати

Святіший Отець побажав, щоб «каплиця була найвідвідуванішою кімнатою у їхніх чернечих домах, для всіх і кожного, особливо як місце смиренної й уважної тиші і таємної молитви, щоб биття Серця Христового визначало ритм їхніх днів, задавало тон їхнім розмовам і підтримувало запал їх доброчинності». Далі Папа підкреслив, що нам потрібна молитва: «завжди памʼятаймо: без молитви немає зростання, неможливо вистояти: ні в богопосвяченому житті, ні в місії!». Він також застеріг священиків, щоб уникати порожньої балаканини і пліткування.

Любов – слово, написане в тілі Спасителя

Зупинившись на словах: щоб світ увірував, Святіший Отець зазначив, що із єдності й молитви випливає «здатність євангелізувати», бути «місіонерами сьогодні, в складний час, позначений великими і численними викликами». Папа пригадав засновника Згромадження, який писав, що «бичі, терня, цвяхи» написали на тілі Спасителя лише одне слово: любов. Він підсумував, що секрет достовірного та ефективного звіщення «полягає у тому, щоб дозволити слову “любов” бути написаним, подібно до Ісуса, в нашому тілі, тобто в конкретності наших дій, наполегливо, не зупиняючись перед осудженнями, які навʼязуються, проблемами, які засмучують, і злом, яке ранить, невтомно, з невичерпною любовʼю до кожного брата і сестри, в солідарності з Христом Відкупителем в Його бажанні спокутувати гріхи всього людства».