Папа: Святе Письмо є свідченням Бога, Який сьогодні крокує з нами
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Християнська віра – це постійне взаємопроникнення вічного і дочасного, неба і землі, божественного і людського», – пише Папа Франциск у передмові до книги «Лазарю, вийди», автором якої є о. Джеймс Мартін, американський єзуїт, письменник та дописувач єзуїтського часопису «America».
Зберігати Боже слово, яке виявляє нам Бога
Святіший Отець зазначає, що у книзі о. Мартін чудово відображає різні аспекти, інтерпретації та акценти Божого слова, що свідчить не тільки про фаховий аналіз, але є розповіддю про діяння Христа. «Читаючи всі аргументи та аналізи дослідників Біблії, які наводить о. Мартін, я запитував себе, наскільки ми можемо підійти до Святого Письма з почуттям “голоду” того, хто знає, що це слово є справжнім і дієвим Божим Словом», – пише Папа.
За його словами, Святе Письмо не тільки є поживою для життя, але й «любовним листом», який Бог протягом багатьох століть надсилав багатьом чоловікам та жінкам усіх народів. «Зберігати Слово, любити Біблію, носити її з собою щодня у вигляді кишенькової Євангелії, можливо, навіть, переглядати її в мобільному телефоні, коли готуємося до важливої зустрічі, маємо делікатну справу, переживаємо момент відчаю... все це допоможе нам усвідомити, наскільки Святе Письмо є живим організмом, відкритою книгою, пульсуючим свідченням Бога, Який не помер і не похований на запорошених полицях історії, але крокує разом з нами завжди, навіть сьогодні», – зазначає Святіший Отець.
Господь, який активно діє в історії
За словами Папи, на сторінках книги ми можемо побачити, що Євангеліє стосується як нашого внутрішнього життя, так і історії й повсякденності. «Ісус не тільки говорив про вічне життя, Він його дарував. Він не просто сказав “Я є воскресіння”, він воскресив Лазаря, який був мертвий три дні», – зауважує він.
Таким чином, Євангеліє відрізняється від найкращої філософії чи структурованої ідеології, а також теорії, яка залишається відірваною від часу та історії. «Господь воплотився не для того, щоб щось вдавати, але вирішив увійти в історію людства, щоб історія чоловіків і жінок могла бути налаштована як Боже Царство, той час і місце, де проростає мир, утверджуються надія і любов, яка приносить життя», – пише Святіший Отець. У цьому контексті, християнська віра – це постійне взаємопроникнення «вічного і дочасного, неба і землі, божественного і людського», ніколи одне без іншого.
Ми створені для вічного життя
Як пише Папа, кожен з нас може ідентифікувати себе з історією Лазаря, будучи «мертвими» через наш гріх, недоліки та нашу невірність. «Ісус не боїться ні нашої смерті, ні наших гріхів, – підкреслює Святіший Отець. – Він зупиняється лише перед зачиненими дверима нашого серця, тими дверима, які відчиняються лише зсередини і які ми замикаємо на подвійний замок, коли думаємо, що Бог більше не може нам пробачити».
Апелюючи до аналізу біблійного уривку про воскресіння Лазаря, здійсненого о. Мартіном, Папа додає, що Ісус не боїться підійти до грішника, від якого йде неприємний запах, що є метафорою внутрішнього гниття, яке гріх породжує в наших душах. «Він турбується лише про одне: щоб ніхто не загубився, щоб ніхто не втратив шанс відчути люблячі обійми свого Отця», – підкреслює Наступник апостола Петра.
На завершення Святіший Отець зазначає, що всі ми створені для вічності. «І те, що Святе Письмо називає “вічним життям”, – це життя, яке чекає на нас після смерті і якого ми можемо доторкнутися вже тут, коли живемо ним не в егоїзмі, який нас занурює в смуток, але в любові, яка розширює наші серця», – пише Папа.
