Папа: християни не повинні розчинитися в глобалізації, що уніфікує
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Також і сьогодні потрібні «євангельські живильні соки», щоб церковні та громадські спільноти Європейського континенту не втрачали свою ідентичність і не розчинилися в глобалізації, яка схильна уніфікувати. На це звернув увагу Папа Франциск у посланні учасникам заходів з нагоди так званого «Columban’s Day 2024» (Дня святого Колумбана), XXV Міжнародної зустрічі спільнот, що надихаються духовністю цього святого. Вони 22 і 23 червня відбувалися в італійському місті Пʼяченці.
Спадщина, що не є просто фольклором
Святіший Отець схвально відгукнувся про ініціативу, що виникла 25 років тому, збиратися в ім’я цього великого ірландського абата, бо, за його словами, йдеться не просто про історичний, ні тим більше, про фольклорний спомин, але про «зусилля, спрямовані на те, щоби пропагувати знання про святого Колумбана та його спадщину як скарб для сьогодення, як у церковному, так і в цивільному середовищі». Бо хоч може здаватися, що модель життя, запропонована цим святим і його послідовниками у VI і VII столітті, є далекою від нашої дійсності, «цей контраст, ця різноманітність робить свідчення і послання святого Колумбана особливо цікавим, навіть привабливим для нас, занурених у практичний матеріалізм, а часто і в своєрідне неоязичництво».
Підґрунтя європейської цивілізації
«Власне, ірландські монахи тієї епохи ставали паломниками і місіонерами на континенті, щоб повторно євангелізувати величезні території, де перший християнський розквіт перебував під загрозою занепаду», – пише Папа, підкреслюючи, що таким чином свідчення колумбанських монахів, як і бенедиктинців, «зробило вирішальний внесок у збереження та оновлення європейської цивілізації». За словами Наступника святого Петра, ми сьогодні також потребуємо цих «євангельських живильних соків», щоб «щоб церковні та громадянські спільноти континенту не втратили своєї ідентичності, не розчинилися в гомологізуючій глобалізації, віддавшись на милість панівних сил, але могли виражати свою віру і культуру з креативною вірністю своїм традиціям, роблячи свій внесок у побудову Європи народів, об'єднану в співіснуванні відмінностей і відкриту на зустріч і діалог з іншими цивілізаціями світу».
