Папа: хочу поділитися посланням надії з китайським народом
Isabella Piro - Ватикан
Послання надії та благословення для всього китайського народу лежать в основі інтерв'ю, яке Папа Франциск дав 24 травня 2024 року в робочому кабінеті в Апостольському палаці у Ватикані о. Петру Чіа, SJ, керівникові пресслужби Китайської провінції Товариства Ісуса. Опубліковане 9 серпня на відповідних каналах соціальних мереж, інтерв'ю, має яскраво виражену духовну спрямованість і переплітається з особистими спогадами Папи та його роздумами про майбутнє Церкви.
Не змарнувати спадщину
Папа не приховує свого бажання поїхати в Китай, зокрема до санктуарію в Шешані, що в окрузі Сунцзян, присвяченого Пресвятій Діві Марії Помічниці християн. В азійській країні, за його словами, він хотів би зустрітися з місцевими єпископами та «Божим людом, який є дуже вірним». «Це вірний народ, – додає він, – вони багато пережили і залишилися вірними». Молодим китайським католикам, зокрема, Папа наголошує на понятті надії, хоча, каже він, «мені здається тавтологічним переказувати послання надії народові, який є спеціалістом надії» та «терпеливості в очікуванні». І це, за його словами, «дуже гарна риса». Китайський народ є «великим народом», який «не повинен змарнувати свою спадщину», додає Святіший Отець, ба більше, «він повинен терпеливо нести її далі».
Критика та спротив
В ході інтерв'ю Папа також зупинився на своєму понтифікаті, який, за його словами, здійснюється у співпраці, слуханні та консультаціях з керівниками дикастерій та з іншими. «Критика завжди допомагає, навіть тоді, коли вона не є конструктивною», – зазначає він, адже «вона завжди корисна, вона змушує замислитися над тим, як діяти». І також «за опором може стояти добра критика». Іноді потрібно «чекати і терпіти», навіть з болем, як тоді, коли зустрічаєш опір «проти Церкви», як це відбувається з боку «малих груп». «Моменти труднощів або внутрішнього спустошення, – наголошує Святіший Отець, – завжди долаються з утіхою» від Господа.
Війни, кризи та інші виклики
Щодо численних викликів, пережитих досі на Петровому престолі, Папа згадує, зокрема, «величезний виклик» пандемії, а також «поточний виклик» війни, зокрема, в Україні, М'янмі та на Близькому Сході. Якщо йдеться про особисті трудності, він підкреслює, що «завжди намагається вирішувати через діалог», а коли це не спрацьовує, «то з терпеливістю, а також з почуттям гумору», згідно з повчанням святого Томаса Мора. З особистого досвіду, Папа згадує, що пережив кілька криз під час свого чернечого життя як єзуїта. Це нормальний факт, пояснює він, «інакше я не був би людиною». Але кризи долаються двома шляхами: ними проходять і перетинають «як лабіринт», з якого виходиш «на вершину», однак, «ніколи не виходиш сам, а з допомогою, в супроводі», тому «дуже важливо дозволити, щоб тобі допомогли». У Господа, додає Святіший Отець, «я прошу благодаті бути прощеним, щоб Він був терпеливим зі мною».
Духовні вправи, вбогі, молодь, спільний дім
Папа також зупинився на чотирьох універсальних апостольських пріоритетах єзуїтів, визначених 2019 року на наступні десять років: поширювати духовні вправи та розпізнання, прямувати з убогими та відкинутими, супроводжувати молодь у творенні майбутнього, сповненого надії, та дбати про спільний дім. Це чотири «інтегровані» принципи, які «не можуть бути відокремлені», – зазначив він, підкресливши, що супровід, розпізнавання та місіонерство є наріжними каменями Товариства Ісуса.
Клерикалізм і дух світу – два лиха Церкви
Роздумуючи далі над майбутнім Церкви, Папа нагадує, що, на думку деяких, вона буде «дедалі меншою» і повинна «бути обережною, щоб не впасти в лихо клерикалізму та духовної мирськості», які, за словами кардинала де Любака, процитованими Святішим Отцем, є «найгіршим злом, яке може вразити Церкву, гіршим навіть від часів пап-розпусників». Врешті, тому, хто стане його наступником на престолі святого Петра, Папа Франциск нагадує про важливість молитви, адже «Господь промовляє в молитві».
