Шукати

Папа до дітей Папуа-Нової Ґвінеї: перед Богом ми всі унікальні

«Ніхто з нас не схожий на інших, тому що ми всі неповторні перед Богом! Кожен з нас у світі має свою роль і місію, яку ніхто інший не може виконати», –цими словами Папа Франциск відповів на запитання дитини з інвалідністю в Технічній середній школі “Caritas” в Порт-Морсбі, де відбулася зустріч з підопічними благодійних організацій, що допомагають бездомним дітям та дітям з особливими потребами.

Світлана Духович – Ватикан

Триває візит Папи Франциска до міста Порт-Морсбі, столиці Папуа-Нової Ґвінеї. У суботу, 7 вересня, після обіду Святіший Отець відвідав жіночу Технічну середню школу “Caritas”, яку провадить Згромадження Сестер Милосердя Ісуса. Це згромадження було засноване в Японії у 1937 році завдяки євангелізаційній діяльності салезіянських місіонерів. Технічна школа “Caritas”, заснована 1995 року, має на меті виховувати християнські цінності та готувати молодих жінок до майбутнього працевлаштування або до започаткування власної справи, яка принесе користь їхній родині та країні. На зустріч з Папою до цього навчального закладу прибули також діти, якими опікуються мережа “Callan Services”, що допомагає дітям та дорослим з інвалідністю, та “Street Ministry”, неурядова організація, заснована Архидієцезією Порт-Морсбі в 2010 році, яка надає допомогу бездомним.

Зустріч зі Святішим Отцем відбулася у приміщенні спортзалу, де зібралося понад 1000 осіб, здебільшого дітей. Тут його зустріли Архиєпископ Порт-Морсбі кардинал Джон Рібат, Настоятелька Згромадження Сестер Милосердя Ісуса та директорка школи. Двоє дітей у національному вбранні подарували Папі квіти.

Приймати і дарувати любов

Після привітальних слів кардинала Джона Рібата та кількох традиційних хореографічних композицій, виконаних дітьми, двоє дітей звернулося до Святішого Отця із запитаннями, на які він відповів у своїй промові. «Я дуже радий зустрітися з вами і розділити з вами цей святковий момент», – наголосив він. – Я також дякую вашим друзям, які поставили мені два складних запитання». Перше запитання прозвучало з уст юнака з інвалідністю: «Чому ми мусимо страждати через свою інвалідність? Чому я не можу бути таким, як інші? Навіщо це страждання? Чи є надія також і для нас?». Відповідаючи на це запитання, Папа сказав: «На це запитання у мене є лише одна відповідь: “Ніхто з нас не схожий на інших, тому що ми всі неповторні перед Богом!”». Він наголосив, що «надія є для всіх» і що «кожен з нас у світі має свою роль і місію, яку ніхто інший не може виконати», і навіть якщо це, з одного боку,  передбачає труднощі, то з іншого боку, приносить також і радість, в різний спосіб для кожної людини. «Так, ми всі маємо обмеження, – пояснив він, – деякі речі ми вміємо робити краще, а інші нам важко даються або й ніколи не вдаються. Але не це є визначальним, не це визначає наше щастя, а любов, яку ми вкладаємо в те, що робимо, що даємо і що отримуємо. Дарувати любов, завжди, і приймати з розкритими обіймами любов, яку отримуємо від людей, які нас люблять – це найпрекрасніше і найважливіше в нашому житті, в будь-якому стані і для будь-якої людини... навіть для Папи! Наша радість не залежить ні від чого іншого: наша радість залежить тільки від любові».

Ніхто не є "обтяжливим"

Друге запитання Святішому Отцю поставила бездомна дівчинка: «Чому ми не маємо таких можливостей, як інші діти, і як ми можемо бути корисними, щоб вчинити наш світ гарнішим і щасливішим, навіть якщо ми живемо в занедбаності та бідності?». «Вчитися день за днем любити Бога і ближніх усім серцем! – відповів Папа. – І намагаючись навчитися, також і в школі, всього, що ми можемо, робити це якнайкраще, навчаючись і докладаючи максимум зусиль до кожної можливості, яка нам дається, щоб плекати і вдосконалювати наші дари і вміння». Єпископ Риму навів приклад того, як кішка готується до великого стрибка: «Спочатку вона концентрується і спрямовує всі свої сили та м'язи в потрібному напрямку. Можливо, це відбувається миттєво, і ми навіть не помічаємо, але вона це робить. Так і ми: концентруймо всі свої сили на меті, якою є любов до Ісуса, а в Ньому до всіх братів і сестер, яких зустрічаємо на своєму шляху, а потім з поривом наповнюймо все і всіх своєю любов'ю! У цьому сенсі ніхто з нас не є “обтяжливим”, як ви сказали, а ми всі є прекрасними Божими дарами, скарбом один для одного!».

На завершення Папа Франциск подякував дітям і всім тим, хто ними опікується. «Підтримуйте завжди це світло, яке є знаком надії, і не тільки для вас, але й для всіх, кого ви зустрічаєте, а також для нашого світу, іноді такого егоїстичного і заклопотаного речами, які не мають значення. Нехай світло любові не згасає! І, будь ласка, моліться також за мене!», – сказав він.

07 вересня 2024, 12:12