Папа: трансформувати протистояння в ефективну співпрацю
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Середа, 4 вересня 2024 р., – це третій день 45-ї Апостольської подорожі Папи Франциска та його другий день перебування в Індонезії, де він відвідує столицю м. Джакарту. Вранці він прибув до президентського палацу, на площі перед яким відбулась офіційна церемонія привітання. Далі Святіший Отець здійснив візит ввічливості до Глави Держави.
Служіння спільному благу
Наступним моментом була зустріч з представниками влади, громадянського суспільства й дипломатичного корпусу, яка відбулася в палаці Істана Ниґира, що входить до комплексу офіційної резиденції президента. Відповідаючи на вітальне слово Глави Держави, який наголосив на важливості шанування розмаїття, Папа у своїй промові зазначив, що гармонія досягається тоді, коли кожен відданий не лише власним інтересам та баченню, але й благу всіх. «Подібно до того, як океан є природною складовою, що об'єднує всі індонезійські острови, так і взаємна повага до специфічних культурних, етнічних, мовних і релігійних особливостей усіх верств населення, що разом складають Індонезію, є сполучною і необхідною тканиною, яка робить індонезійський народ згуртованим і відважним», – сказав він.
За словами Святішого Отця, гармонія у контексті різноманітності досягається тоді, коли кожне окреме бачення враховує спільні потреби та коли представники кожної релігії та етнічної групи діють в дусі братерства, реалізовуючи благородну мету служіння на благо всіх. Крім того, усвідомлення причетності до спільної історії «допомагає знайти правильні рішення, уникнути загострення контрастів і трансформувати протистояння в ефективну співпрацю».
Захищати цей мудрий і делікатний баланс «між множинністю культур й різних ідеологічних поглядів та аргументами, що цементують єдність» покликані всі. «Це ремесло доручено кожному, – підкреслив Наступник святого Петра, – але в особливий спосіб політиці, коли вона спрямована на гармонію, справедливість, повагу до основних прав людини, сталий розвиток, солідарність і прагнення до миру, як всередині суспільства, так і з іншими народами й націями».
Підтримувати баланс у житті суспільства
Говорячи про залученість Церкви до підтримки гармонійного балансу в Індонезії, Папа наголосив, що вона бажає посилити міжрелігійний діалог, щоб «створити атмосферу взаємної поваги та довіри, необхідний для розв’язання спільних проблем», зокрема протидії екстремістам, які, спотворюючи релігію, «намагаються нав'язати свою думку, використовуючи обман й насильство». Крім того, Католицька Церква, служачи спільному благу, бажає зміцнити співпрацю з державними установами та іншими суб'єктами громадянського суспільства, щоб сприяти формуванню більш збалансованої соціальної структури.
Відтак Святіший Отець зауважив, що в преамбулі конституції Індонезії двічі згадується всемогутній Бог та потреба сходження Його благословення на державу, а в тексті конституції запропоновані цінні вказівки щодо напрямку, який обрала демократична і незалежна Індонезія, включно із закликом до міжнародного правопорядку. «Єдність у множинності, соціальна справедливість, божественне благословення є фундаментальними принципами, покликаними надихати й спрямовувати конкретні програми, вони подібні до опорної конструкції, міцної основи, на якій будується будинок», – зазначив він.
Конфлікти, які виникають від бажання реалізувати власні інтереси
Покликаючись на гасло свого візиту в Індонезію: «Віра – Братерство – Співчуття», Папа згадав деякі тенденції в сучасному світі, які перешкоджають розвитку вселенського братерства й тих принципів, про які йдеться у конституції Індонезії. «У різних регіонах ми бачимо виникнення насильницьких конфліктів, які часто є наслідком браку взаємоповаги, нетерпимого бажання будь-якою ціною забезпечити перевагу власних інтересів, власної позиції чи власного часткового історичного наративу, навіть якщо це призводить до нескінченних страждань цілих спільнот і виливається у справжні кровопролитні війни», – зауважив він, пригадуючи і про ті ситуації, коли бракує ефективних і далекоглядних зобов'язань щодо розбудови соціальної справедливості, попри переконливі політичні заяви.
З іншого боку, в інших контекстах люди вважають, що можуть не звертатися за Божим благословенням, вважаючи це зайвим для людей і громадянського суспільства, яке вони повинні розвивати власними зусиллями, «але при цьому часто стикаються з розчаруванням і невдачами». І навпаки, є випадки, коли віра в Бога постійно ставиться на перший план, але часто нею маніпулюють і вона служить «для розпалювання поділів і ненависті». «На тлі цих тіней приємно спостерігати, як філософія, що лежить в основі устрою індонезійської держави, демонструє мудрість і збалансованість», – сказав Святіший Отець, закликавши присутніх черпати натхнення з конституційних принципів держави і зробити їх ефективними у звичайному виконанні своїх обов'язків.