Папа хірургам: кожен добрий лікар стає для пацієнта ближнім

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Наука призначена для людини, а не людина для науки, а покликанням лікаря є лікувати людину, а не її окремі органи чи тканини. Думками про це Папа Франциск ділився із італійськими хірургами, прийнявши їх на аудієнції вранці, 16 жовтня 2024 р., перед початком загальної аудієнції. Зустріч відбулася з нагоди 126-го національного конгресу Італійського товариства хірургів, тема якого «Майбутнє хірурга та хірург майбутнього».

Створіння, яке прагне життя, бувши тендітним

Як зазначив Святіший Отець, «хто говорить про майбутнє, той говорить про надію», і саме в цьому сенсі праця хірурга є цінною для людини, яка є «прекрасним і тендітним створінням», яке «прагне життя та майбутнього», але водночас є душе уразливим. «Ось чому важливо, щоб ваш стиль завжди був людяним і професійним, притаманним тим, хто піклується про стражденних, насамперед приймаючи їх до серця, поєднуючи компетентність і деонтологію у кожній вашій операції, згідно з культурою здоров'я, яка є служінням людині в її цілісності. Думайте про майбутнє хірурга, починаючи з культури посвяти братові, особливо вбогому та маргіналізованому. Це завжди людина, що живе і вмирає, що страждає і одужує, а не лише її органи чи тканини», – наголосив він.

Папа пояснив, що в іншому випадку існує загроза «загубити своє покликання», опинившись за межами «терапевтичного союзу, який ставить у центрі того, хто хворий або поранений». «Сучасна медицина, – зауважив він, – іноді має тенденцію зосереджуватися на фізичному вимірі людини, замість того, щоб розглядати її у всій її цілісності та унікальності. Таким чином, тіло стає простим об'єктом наукового дослідження і технічних маніпуляцій, на шкоду пацієнтові, який відходить на другий план. Натомість наука призначена для людини, а не людина для науки!».

Ремісники здоров’я

Далі Святіший Отець зауважив, що сьогодні, коли хірургія використовує новітні технології, включно зі штучним інтелектом, потрібно «ніколи не забувати, що ніщо не може замінити “руку” хірурга», адже саме визначення «хірургія» означає «діло, зроблене рукою». «Тож коли у ваших руках тіло людини, створеної на Божий образ, дійте як “ремісники здоров'я”, ставлячись до інших з такою ж турботою, з якою б ви хотіли, щоб ставилися до вас. Замисліться над жестами, які ви, як професіонали, здійснюєте на практиці, разом, в команді зі своїми співробітниками, і не бійтеся пропагувати, особливо серед молоді, загальнолюдську, наукову, технологічну та психологічну підготовку: саме звідси візьмуться найкращі риси майбутніх хірургів», – сказав Папа, додаючи, що робота хірургів завжди буде важливою, а тому заохотив їх бути «хранителями стражденного життя», бо навіть невиліковний завжди може отримувати піклування, щоб «ніхто ніколи не вважався і не почувався непотребом».

Співчуття і близькість

Як образ, що може бути натхненням для їхньої професії, Святіший Отець запропонував хірургам образ Ісуса, лікаря душ і тіл, тобто, «всієї людини», який знаходимо в притчі про милосердного самарянина. «У ній той, кому не байдуже, бачить і зупиняється, не поспішаючи: він співчуває тому, кого зустрічає, наближається до нього і перев'язує його рани. Він бачить, співчуває, наближається і перев'язує їхні рани. Це те ставлення, яке я вам раджу: бачити з любов'ю, співчувати, наближатися і піклуватися. Саме так кожен добрий лікар стає ближнім пацієнта», – підсумував Папа.