Папа часописові «Corriere dello Sport»: розповідайте про спорт як про гімн життя

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Нам потрібні місця для занять спортом, «особливо в найубогіших і найбільш ізольованих контекстах», але перш за все нам потрібні дорослі, «які по-справжньому приймають дітей і молодь, які вміють вислухати їхні мрії, які разом з ними прагнуть кращого майбутнього». Про це пише Папа Франциск у своєму посланні редколегії італійського спортивного оглядача «Corriere dello Sport-Stadio» з нагоди сторіччя газети, дякуючи директорові за його лист, в якому він розповів про цей ювілей.

Радість перемоги і піт зусиль

«Коли я думаю про спорт і про свою батьківщину, Аргентину, ще перед тим, як згадати про великі футбольні стадіони, такі як «Бомбонера», я згадую, як у дитинстві ми грали у футбол м'ячем, зробленим з ганчірок. Багато чемпіонів починали саме так, безтурботно граючи з друзями на імпровізованих полях між будинками, навіть у дуже бідних контекстах», – ділиться Святіший Отець, підкреслюючи почуття братерства, під час гри, адже гра відбувається разом, знаючи, «що супротивники лише на полі, але ніколи не вороги». «Людина пізнає радість перемоги і знає, якого поту і зусиль вона коштувала, вона також вчиться на поразках, намагаючись піднятися і винести уроки зі своїх помилок, щоб спробувати подолати їх наступного разу, або просто прийняти свою відмінність і обмеженість: ми всі безцінні і унікальні, але ми не досконалі», – додає він.

Підтримати мрії та прагнення

Далі Святіший Отець розповів історію аргентинської футбольної команди, до вболівальників якої його зараховують… Йдеться про команду «Сан Лоренцо», історія якої розпочалася, коли одного дня на початку ХХ століття один салезіянин італійського походження о. Лоренцо Маса відчинив двері ораторію для дітей, які гралися на вулиці й шукати безпечного простору для гри у футбол. За словами Папи, також і сьогодні ми потребуємо місць для занять спортом, але насамперед, дорослих, які вміють розпізнавати й підтримувати мрії дітей. «Згадаймо також, скільки добра було зроблено тут, в Італії, через парафіяльні та ораторіальні спортивні майданчики, і як багато молодих людей, які сьогодні стали спортивними чемпіонами, часто згадують, що вони починали з парафіяльних майданчиків», – зазначає він.

Фактор згуртування

Скеровуючи погляд на сторічну історію спортивного оглядача, Наступник святого Петра відзначає, що «спорт – це один із факторів, який дає нам почуватися одним народом, як тоді, коли встаємо, щоб співати гімн». «Як же важливо ступати вперед разом, відчувати себе частиною єдиної сім'ї, а також сім'ї народів під час Олімпійських ігор, світових чи континентальних чемпіонатів», – пише він, констатуючи, що на жаль в ці останні роки ми бачимо, як одні народи виступають проти сусідніх зі зброєю в руках, а навіть групи проти груп всередині однієї країни. «Змагання у спорті є здоровим, бо вимагає терплеливості, слухання тренера, поваги до опонентів, правил і суддів, координації дій з партнерами по команді, у світі ж, часто, метою є знищення опонента, встановлення власних правил, відкидання тих, хто хоче модерувати протистояння між сторонами відповідно до міжнародного права», – зазначає Святіший Отець, підкреслюючи, що поширення «здорової культури спорту» означає «причинятися до зростання людства в його найпрекрасніших та справжніх цінностях».

Сила слова

Папа також з гіркотою визнає, що останніми роками ми стаємо свідками нетерпимості, яку слід рішуче засуджувати. «Ми повинні відкидати будь-яку логіку виключення і насильства, а в цьому, як ми знаємо, слова мають свою вагу, щоб виховувати до доброго і прекрасного, а не руйнувати. Газетна стаття, навіть спортивна, може принести багато користі, але вона також може руйнувати або розпалювати атмосферу недовіри», – пише Святіший Отець, побажавши: «Нехай ваша газета розповідає про перемоги і поразки, але нехай вона буде способом мислити і переживати спорт як гімн життю!».