Папа про потрійний дар синоду і про те, що не буде писати окремий документ

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Документ, за який ми тепер проголосували, є потрійним даром», – сказав Папа Франциск, промовляючи з подячним словом після того, як у залі Павла VI учасники синодальної асамблеї в суботу, 26 жовтня 2024 р., ввечері завершили голосування над пунктами Кінцевого документа, який, за словами Святішого Отця, увібрав шлях «щонайменше трьох років, протягом яких ми всі особливо прислухалися до Божого слова, щоб краще зрозуміти, яким чином у цей час бути синодальною Церквою». «Біблійні посилання, якими відкривається кожен розділ, структурують послання, пов'язуючи його з жестами і словами Воскреслого Господа, який закликає нас бути свідками Його Євангелія, з життям, що випереджає слова», – сказав він, підсумовуючи трирічний синодальний шлях.

Завдання Єпископа Риму

Як підкреслив Папа, цей документ є даром для нього як для Єпископа Риму, бо й він, скликаючи Божу Церкву на Синод, усвідомлював, що потребує єпископів і свідків синодального процесу. «Моє завдання, як ви добре знаєте, полягає в тому, щоб оберігати і підтримувати – як нас навчає святий Василій – гармонію, яку Святий Дух постійно поширює в Божій Церкві, в стосунках між Церквами, незважаючи на всі труднощі, напруження і поділи, якими позначений її шлях до повного об'явлення Божого Царства», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що для цього він потребує практики слухання.

Наступник святого Петра зауважив, що пророк Ісая пропонує нам уявляти це Царство як бенкет, який Бог приготував для всіх народів. «Всіх, у надії, що нікого не забракне», – наголосив він, додаючи, що саме цього навчає Другий Ватиканський Собор, коли говорить про Церкву як про таїнство: вона є знаком Божого очікування. «Його Благодать через Його Духа шепоче слова любові в серцях кожного з нас. Нам належить посилювати голос цього шепоту, не перешкоджаючи йому; відкривати двері, не зводячи стін», – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що ми не повинні поводитися як «розподілювачі Благодаті», які «привласнюють скарб, зв’язуючи руки милосердного Бога».

Час прийняття конкретних рішень

«Тепер же, у світлі того, що вийшло на яв із синодального шляху, є і будуть рішення, які слід прийняти», – вів далі Папа, зауваживши, що в цей період війн «ми повинні бути свідками миру», також навчаючись реально втілювати мирне співіснування відмінностей. Саме з цієї причини, як додав Святіший Отець, він не має наміру публікувати окреме Апостольське напоумлення. «У Документі вже є дуже конкретні вказівки, які можуть бути дороговказом для місії Церков на різних континентах, у різних контекстах: саме тому я відразу роблю його доступним для всіх, тому я розпорядився оприлюднити його. Таким чином я хочу відзначити цінність пройденого синодального шляху, який через цей Документ я передаю святому Божому людові», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, що щодо деяких аспектів життя Церкви, позначених у Документі, як також щодо тем, які доручені так званим «дослідницьким групам» ще потрібен час на доопрацювання, щоби «дійти до рішень, які переконають усю Церкву».

«Тож я й надалі вислуховуватиму єпископів і ввірені їм Церкви. Це не класичний спосіб відкладати рішення на невизначений час. Це те, що відповідає синодальному стилю, з яким також потрібно здійснювати Петрове служіння: слухати, скликати, розпізнавати, вирішувати і оцінювати. І в цих кроках необхідні паузи, мовчання, молитва. Цього стилю ми вчимося разом, потроху», – пояснив Папа, висловивши переконаність у тому, що Генеральний секретаріат Синоду та дикастерії Римської курії будуть для нього допомогою в цьому.

Дар для всього Божого люду

Далі Святіший Отець вказав на те, що Документ є «даром для всього Божого люду», в усьому розмаїтті його вираження. Й оскільки не всі його читатимуть, заданням учасників синодальної асамблеї є «зробити доступним його вміст у місцевих Церквах». «Без свідчення про пережитий досвід цей текст втратить чимало зі своєї цінності», – наголосив він.

Дар, яким потрібно ділитися

Врешті, Папа підкреслив, що пережитий досвід є даром, «який ми не можемо затримувати лише для себе самих». «Ми походимо з усіх куточків світу, позначених насильством, бідністю, байдужістю. Разом, з надією, яка не розчаровує, об'єднані в Божій любові, влитій у наші серця, ми можемо не лише мріяти про мир, але й усіма силами докладати зусиль, щоб, можливо, без необхідності багато говорити про синодальність, мир був досягнутий через процеси слухання, діалогу та примирення», – побажав він, підкреслюючи, що синодальна Церква для своєї місії потребує, щоби слова, щодо яких було досягнуто згоди, були підкріплені ділами.

«Усе це – дар Святого Духа: це Він творить гармонію, Він є гармонією. Нехай же гармонія триває і тоді, коли ми покинемо цей зал, і нехай подих Воскреслого допоможе нам ділитися дарами, які ми отримали», – побажав Святіший Отець, заохочуючи перечитувати працю святого Василія Великого про Святого Духа як творця гармонії.