Папа: міжрелігійний діалог задля захисту гідності кожної людини

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У середу, 20 листопада 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників 12-го колоквіуму Дикастерії міжрелігійного діалогу з «Центром міжрелігійного та міжкультурного діалогу», що діє в Тегерані. Подія, яка відбувається 19 і 20 листопада, має назву: «Виховання молоді як виклик для ісламу та християнства». У своєму слові Святіший Отець висловив радість з приводу міжрелігійної співпраці, яка виражає близьку його серцю культуру діалогу.

Роль сім’ї у вихованні молодого покоління

На початку Папа висловив свою близькість до Католицької Церкви в Ірані. «Я свідомий її становища та викликів, які вона покликана долати, щоб продовжувати свій шлях, свідчити Христа та робити свій непомітний, але вагомий внесок на благо всього суспільства, вільного від релігійної, етнічної чи політичної дискримінації», – сказав він.

Торкаючись теми колоквіуму, Святіший Отець підкреслив, що первинним місцем виховання є насамперед сім’я, у якій людина робить свої перші кроки, вчиться слухати, поважати та допомагати іншим. «Спільним елементом наших різних релігійних традицій є виховний внесок, який старші люди роблять у виховання молоді, – зауважив він. – Скажу те, що дуже близьке моєму серцю: бабусі й дідусі своєю мудрістю дають релігійне виховання своїм онукам, виступаючи вирішальною ланкою в родинних відносинах між поколіннями».

У цьому контексті він вказав на послаблення віри та релігійних практик у деяких суспільствах, що має безпосередній вплив на сім’ю. «Ми знаємо, скільки викликів стоїть перед нею у світі, який швидко змінюється і не завжди йде в правильному напрямку, – зауважив Святіший Отець. – Саме тому вона потребує підтримки всіх, включаючи державу, школу, власну релігійну громаду та інші інституції, щоб якнайкраще виконувати свою виховну місію».

Необхідність спільно працювати задля миру

Папа зазначив, що виховання молодих поколінь здійснюється «через братерську співпрацю в пошуках Бога», що потребує зусиль відстоювати гідність і права кожної людини, кожної спільноти і кожного народу, де «свобода совісті та свобода віросповідання є наріжним каменем будівлі прав людини». «Релігійна свобода не обмежується сповненням релігійних обрядів, але дозволяє людині бути повністю вільною у прийнятті рішень у сфері своєї віри та релігійної практики», – підкреслює Святіший Отець.

За його словами, ми потребуємо діалогу з огляду на наявні виклики. «Наш світ розділений і пошматований ненавистю, напруженістю, війнами і загрозою ядерного конфлікту. Ця ситуація спонукає нас, віруючих у Бога миру, молитися і працювати задля діалогу, примирення, миру, безпеки та цілісного розвитку всього людства», – сказав Папа.

За його словами, для того, щоб діалог був плідним, він повинен бути відкритим, щирим, шанобливим, дружнім та конкретним. «Такий стиль дозволяє бути переконливим в очах власної громади, а також перед співрозмовниками та їхніми спільнотами, ніколи не забуваючи про те, що перед Богом ми дамо звіт за все, що думаємо, говоримо, та за все, що робимо», – зазначив Святіший Отець.