Папа: сприяти миру, не падаючи духом навіть перед обличчям невдач

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Він є покровителем альпіністів, мандрівників та мешканців Альп, а його життя відзначалося проповідуванням, гостинністю та дбанням про мир. Папа поглибив ці риси святого Бернарда з Аости, приймаючи в понеділок, 11 листопада 2024 р., делегації дієцезії Аости та Згромадження Каноніків Ґран-Сен-Бернар. Їхнє паломництво до Риму відбулося наприкінці Ювілейного року, присвяченого сторіччю проголошення святого покровителем зазначених категорій людей, як також у контексті тисячоріччя його народження та 900-річчя канонізації.

Віддане звіщення Христа

Щодо першого, то Святіший Отець зазначив, що як Архидиякон дієцезії Аости, святий Бернард був проповідником, «здатним зворушити найбільш закам’янілі серця, відкриваючи їх на дар віри та на навернення». І цій місії він «ревно посвятився аж до самої смерті, яка застала його 1081 року в Новарі, де він перебував саме, щоб проповідувати».

Поклонятися Христові в подорожньому

Але прославила проповідника інша місія, яку він прийняв з послуху, якою була опіка та супровід подорожніх і паломників, які мандрували через перевали поблизу Монблану, проходи через які досі носять його імʼя – Ґран-Сен-Бернар. Як зауважив Папа, йдеться про міжнародні подорожі, адже через цю місцевість прокладені дороги до Італії з Франції та Швейцарії. «Подорож була важкою і пов'язаною з ризиком заблукати, зазнати нападу і загинути серед льодовиків. Щоб заопікуватися цими людьми, Бернард заснував два відомі притулки, зібравши навколо себе спільноту каноніків, які й сьогодні посвячуються цьому служінню, вірні девізу: Hic Christus adoratur et pascitur (Тут поклоняються Христу і годують Його)», – відзначив Святіший Отець, зауваживши, що йдеться про «програму цілісного милосердя, матеріального і духовного, в центрі якого стоїть Євхаристія, і яке переходить від молитви до гостинного прийому кожного, хто стукає у двері». «Це справжній взірець і для нашого часу: приймати і піклуватися про кожного, хто просить про допомогу, тілесну і духовну, без розрізнення і без закритості», – додав він.

Життя віддане за спробу пошуків миру

Крім того, святий Бернард відзначився тим, що був миротворцем. Свого часу він, незважаючи на хворобу, здійснив подорож до Павії, щоб переконати імператора Генріха IV відмовитися від наміру війни з Папою Григорієм VII. «Ця подорож коштувала йому життя. Він фактично помре невдовзі після повернення. Як ми знаємо, його спроба була невдалою. Однак це робить його ще більш благородним в наших очах, бо показує нам, що він брався за делікатну і непевну справу, не маючи жодних гарантій на успіх. Сприяти миру, не падаючи духом, навіть перед обличчям невдачі», – сказав Папа Франциск, підкреслюючи, що сьогодні дуже потрібно такої мужності.

Подорож у серце

Підсумовуючи, Святіший Отець використав два символи, пов’язані з альпінізмом: кирка та мотузка. За його словами, киркою святого Бернарда було Боже слово, яким він умів розтопити найзамерзліші серця, а мотузкою – спільнота. «Я бажаю всім ходити прекрасними стежками, як він, через високі гори, але перш за все – стежками серця. Чи маємо відвагу ходити серцем, щоб знати, що серце відчуває, що серце говорить?» – запитав Папа, уділяючи благословення мешканцям долини Аости.