Під час загальної аудієнції Папа зачитав лист студента з України
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Вчора виповнилося тисяча днів з моменту вторгнення в Україну, трагічної дати з огляду на жертви та руйнування, які вона спричинила. Але в той же час це сороміцька ганьба для всього людства. Це, однак, не повинно стримувати нас від того, щоб залишатися поруч зі стражденним українським народом, благати про мир і працювати над тим, щоб зброя поступилася місцем діалогу, а конфронтація – зустрічі», – промoвив Папа Франциск, перед тим, як наприкінці загальної аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані в середу, 20 листопада 2024 р., привітати молодь, хворих, похилих віком і молодят. Серед учасників аудієнції була присутня дружина Президента України пані Олена Зеленська, яку Святіший Отець прийняв на приватній зустрічі вранці того ж дня.
Відтак Папа поділився, що цими днями отримав лист від студента з України, який просив бути свідком віри українського народу. Наступник святого Петра зачитав цей лист: «Святіший Отче, коли в середу ви згадуватимете мою країну і матимете нагоду промовляти до всього світу в тисячний день цієї жахливої війни, будь ласка, не згадуйте лише про наші страждання, але будьте свідком також нашої віри: навіть якщо вона недосконала, її цінність не зменшується, вона болючими пензлями малює картину воскреслого Христа. У ці дні в моєму житті було занадто багато смертей. Жити в місті, де одна ракета вбиває і завдає поранень десяткам мирних жителів, бачити стільки сліз – це важко, – пише український студент. – Я хотів би втекти, хотів би повернутися в дитинство, коли мене обіймала мама, я чесно хотів би побути в тиші й любові, але я дякую Богові, тому що через цей біль я вчуся більше любити. Біль – це не лише шлях до гніву та розпачу; якщо він ґрунтується на вірі, то є добрим учителем любові. Святіший Отче, якщо біль є нестерпним, це означає, що ти любиш, тому, коли ви будете розповідати про наш біль, коли ви згадуватимете про тисячу днів страждань, згадайте також про тисячі днів любові, бо тільки любов, віра і надія надають ранам справжнього сенсу».
