Папа: здоровий фінансовий світ не вироджується в лихварство і спекуляції
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У понеділок, 16 грудня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції представників деяких фінансових інституцій, які діють у формі кредитних спілок, зауваживши, що ця зустріч є нагодою «замислитися над потенціалом і над протиріччями економіки та фінансів сьогодення».
Бідність – соціальна недуга
«Церква виявила особливу увагу до банківського досвіду на низовому рівні, і в багатьох випадках чоловіки та жінки, залучені до церковної спільноти, просували та створювали позичкові каси, банки, кооперативні кредитні установи та сільські каси взаємодопомоги», – мовив Святіший Отець, підкреслюючи, що наміром завжди було «дати можливості для того, хто в іншому випадку їх не мав би». Францисканський рух, за його словами, започаткувавши в другій половині XV століття позичкові каси, дав визначення «дуже важливій ідеї», яка не втратила актуальності до сьогодні, а саме: «бідні в місті є ознакою соціальної недуги». Саме тому згадані кредитні установи надавали позички для того, щоб чимало сімей змогли стати на ноги та інтегруватися в економічну та соціальну діяльність міст. Вказуючи на італійський контекст, Папа згадав про те, як на межі XIX та XX століть схожий економічний підхід, «завдяки ініціативності священників і мирян», розвинувся й у сільській місцевості, підтримавши різного роду діяльність, як у сфері сільського господарства, так і промисловості й торгівлі.
Фінанси, що втратили обличчя
Як зауважив Святіший Отець, пам’ять про ці речі з минулого потрібна для того, щоб належним чином відчитувати суперечності, в які певною мірою занурюється банківська та фінансова сфера нашого часу, яка в глобалізованому світі «втратила обличчя та віддалилася від людей». «Коли єдиним критерієм стає прибуток, то настають негативні наслідки для реальної економіки», – сказав він, вказавши на приклад корпорацій, які переміщують виробництво в місця, де легше експлуатувати працю, перекреслюючи набуті десятиліттями компетенції та створюючи труднощі для сімей. Існує також фінансовий світ, який «послуговується лихварськими критеріями», сприяючи тим, хто вже і так у вигіднішому становищі, та виключаючи тих, хто потребував би підтримки за допомогою кредиту. Врешті, ще одним ризиком Папа назвав «віддаленість від територій», коли фінансова сфера збирає кошти в одному місці та переміщує їх у інше з єдиною метою помноження прибутків. «Коли фінансовий сектор розтоптує людей, помножує нерівність і віддаляється від життя територій, то зраджує своєму завданню, і стає, як би я це назвав, нецивілізованою економікою», – додав Святіший Отець.
Здоровий кровообіг економіки
У цьому контексті Наступник святого Петра зауважив, що кредитні спілки, представлені на цій аудієнції, говорять про відмінність в економічному та банківському світі. За його словами, без належних фінансових структур, «спроможних залучати та сприяти сталості», не був би можливим цілісний людський розвиток. «Щоразу, коли економіка і фінанси мають конкретний вплив на території, на громадянську і релігійну спільноту, на сім'ї, це є благословенням для всіх. Фінанси – це, так би мовити, “кровоносна система” економіки: якщо вони застрягають у певних точках і не циркулюють по всьому суспільному тілу, це призводить до нищівних інфарктів та ішемії самої ж економіки. Здорові фінанси не вироджуються в лихварство, чисті спекуляції та інвестиції, які шкодять довкіллю і сприяють війнам», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що на банківських інституціях лежить велика відповідальність за те, щоби «підтримувати інклюзивну логіку та економіку миру». «Заохочую вас сіяти довіру», – побажав Папа, нагадуючи також про те, що Ювілей, який вже близько, нагадує про необхідність скасування боргів, «що є умовою для народження надії та майбутнього в житті багатьох людей, особливо вбогих».
