Папа: Ісус прийшов не лише для одного народу, а для всіх людей
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Розбудити в собі вдячну пам’ять про наших предків, та насамперед подякувати Богові за те, що через Церкву-матір народив нас для вічного життя, життя Ісуса, нашої надії. Цим заохоченням Папа Франциск підсумував свою катехизу, яку він виголосив під час загальної аудієнції, що в середу, 18 грудня 2024 р., відбулася в залі Павла VI у Ватикані.
У середу, що випереджує відкриття Святого Року, Святіший Отець розпочав новий цикл повчань, анонсувавши, що він триватиме протягом усього Ювілею. Його тема: «Ісус Христос – наша надія», що перегукується з темою Святого Року «Паломники надії». Перша частина цього циклу присвячена дитинству Ісуса, про яке розповідають євангелисти Матей та Лука. Як зауважив Наступник святого Петра, відмінність між цими двома розповідями полягає в тому, що Лука розповідає про події очима Марії, натомість Матей – через призму святого Йосифа, наголошуючи на нечуваному батьківстві.
Життя – це дар, отриманий через інших
Насамперед Папа вказав на те, що святий Матей розпочинає свою Євангелію, а разом з нею – увесь новозавітній канон, «родоводом Ісуса, сина Давида, сина Авраама». «Йдеться про перелік імен, які вже присутні в єврейському Писанні, щоб показати правду історії та правду людського життя. Дійсно, родовід Господа – це правдива історія, в якій є деякі, м'яко кажучи, проблематичні імена, а також підкреслюється гріх царя Давида. Все, однак, закінчується і розквітає в Марії та Христі», – сказав Святіший Отець, покликаючись на свій нещодавній лист, присвячений оновленню вивчення церковної історії. За його словами, в цьому родоводі виявляється істина про людське життя, яке «передається з покоління в покоління», передаючи три речі, якими є «ім’я, що містить ідентичність та унікальну місію», а також «приналежність до родини й народу», та врешті «прийняття віри ізраїлевого Бога». «Родовід – це літературний жанр, тобто відповідна форма для передачі дуже важливого послання: ніхто не дає життя собі, але отримує його в дар від інших; в даному випадку йдеться про обраний народ», – додав Папа.
Ісус приходить до всіх народів
На відміну від родоводів Старого Завіту, як зауважив далі Наступник святого Петра, в яких з’являються лише чоловічі імена, в переліку Матея серед прародичів Ісуса зустрічаємо жінок. Їх є п’ять – Тамар, невістка Юди, яка після смерті чоловіка вдала повію, щоби забезпечити потомство чоловікові, Рахав, блудниця з Єрихону, що допомогла єврейським розвідникам при завоюванні вибраної землі, Рут, моавитянка, яка не покинула свою свекруху й стала прабабусею Давида, Витсавія, з якою Давид учинив перелюб й убив її чоловіка, яка народила Соломона. Врешті, Марія з Назарету, обручниця Йосифа з дому Давида, з Якої народився Ісус.
«Перших чотирьох жінок об'єднує не те, що вони грішниці, як іноді кажуть, а те, що вони чужинки серед ізраїльського народу», – підкреслив Святіший Отець, наводячи слова свого попередника Бенедикта XVI, який писав, що через них у родовід Ісуса потрапляють язичницькі народи, бо Його місія звернена як на вибраний народ, так і на поган.
Справжній Бог і справжня людина
Врешті, Папа звернув увагу на те, що в той час як чотири старозавітні жінки згадуються поряд з чоловіками, які або народилися від них, або породили через них, Марія набуває особливого вивищення, бо в Її випадку вже не людина, а Бог є головною дійовою особою народження. Про це свідчить дієслово «народився»: «Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, з Якої народився Ісус, названий Христом», – читаємо в Євангелії. «Ісус є сином Давида, включеним в цю династію через Йосифа, і призначений бути Месією Ізраїля, але Він є також сином Авраама та жінок-чужинок, призначений бути світлом народів та Спасителем світу. Божий Син, посвячений Отцеві з місією об’явити Його обличчя, входить у світ як усі сини людські, так що в Назареті Його зватимуть сином Йосифа або сином теслі. Істинний Бог і справжня людина», – підсумував Наступник святого Петра.
