Папа: теологія народжується з дружби з Христом і любові до Його братів і сестер

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Коли я думаю про богослов'я, мені спадає на думку світло. Бо завдяки світлу речі виринають з темряви, обличчя проявляють свої контури, нарешті з'являються форми і кольори світу», – сказав Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 9 грудня 2024 р., учасників Міжнародного конгресу про майбуття богослов’я, який організувала Дикастерія у справах освіти та культури.

Дякуючи богословам за їхню працю, «часто невидиму, але дуже потрібну», він зауважив, що світло причиняється до появи речей, але не показує себе самого. «Подібно і богослов'я: воно виконує приховану і смиренну роботу, щоб засяяло світло Христа і його Євангелія. З цього спостереження випливає шлях для вас: шукати благодаті і перебувати в благодаті дружби з Христом, істинним світлом, яке прийшло в цей світ», – мовив Святіший Отець, наголошуючи, що богословʼя народжується з дружби з Христом і любові до Його братів і сестер та Його світу.

Переосмислити мислення

У цьому контексті Наступник святого Петра поділився з учасниками конгресу одним своїм побажанням та одним дорученням. Щодо першого, то він висловив побажання, щоб теологія допомогла переосмислити мислення. Папа зауважив, що наш спосіб мислення формує також наші почуття, волю та рішення. «Широкому серцю відповідає широка уява і мислення, тоді як обмежене, замкнене і посереднє мислення навряд чи може породити креативність і відвагу», – пояснив Папа, вказуючи на те, що першим завданням у цьому контексті є «зцілитися від спрощення», яке, за його словами схильне «калічити дійсність, породжує безплідне, однобоке мислення, породжує поляризацію та фрагментацію». Так, зокрема, «діють ідеології», які є «спрощеннями що вбивають».

Протиотрутою від спрощення Святіший Отець назвав міждисциплінарний та трансдисциплінарний підходи. «Йдеться про “ферментацію” форми богословського мислення разом з формами інших видів знання: філософії, літератури, мистецтва, математики, фізики, історії, правових, політичних та економічних наук. Ферментувати знання, бо вони схожі на органи чуття тіла: кожен з них має свою специфіку, але вони потребують один одного», – сказав він, покликаючись на повчання святого Апостола Павла та спадщину двох святих богословів, яких відзначаємо 750-річчя смерті – Томи Аквінського й Бонавентури.

Богослов’я, доступне для всіх

Якщо ж йдеться про доручення, то Папа звернувся до богословів з проханням докладати зусилля для того, щоб теологія була доступною для всіх. Він зауважив, що в багатьох частинах світу відзначається зацікавлення дорослих в тому, щоб повернутися до навчання, також і академічного. «Чоловіки і жінки, переважно середнього віку, можливо, вже з вищою освітою, прагнуть поглибити свою віру, хочуть здійснити певний шлях і часто записуються на університетський факультет», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що це повинно викликати увагу з боку Церкви, адже середній вік – це особлива життєва пора, коли в контексті руйнування юнацьких мрій постають нові запитання. Й богослов’я може стати добрим супутником в цій подорожі. «Подбайте про те, щоб ці жінки і чоловіки знайшли в теології відкритий дім, місце, де вони можуть відновити свою подорож, де вони можуть шукати, знаходити і знову шукати. І підготуйтеся до цього. Придумайте щось нове в навчальних програмах, щоб богослов'я було доступним для всіх», – заохотив Наступник святого Петра.