Папа: літургія повинна бути інкультурованою

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

Турбота про літургію – це насамперед турбота про молитву. На це вказує Папа Франциск в посланні до учасників курсу для відповідальних за організацію богослужінь у дієцезіях, який відбувався у Папському інституті святого Ансельма в Римі протягом 24-28 лютого 2025 року. В листі, надісланому з римської лікарні ім. Аґостіно Джемеллі, Святіший Отець закликає до смиренного опанування літургійного мистецтва, окреслюючи обрядовий ритм і супроводжуючи вірних у сакраментальній події.

Турбота про зустріч з Богом

Папа зазначає, що літургійний церемоніймейстер є вчителем, поставленим на службу молитві громади. «Як містагог, він мудро приготовляє кожну урочистість для добра громади; він перекладає богословські принципи, виражені в літургійних книгах, у літургійну практику; він супроводжує і підтримує єпископа в його ролі популяризатора і опікуна літургійного життя», – пригадує Святіший Отець.

Папа зауважує, що кожна дієцезія дивиться на єпископа і катедральний собор як на літургійні моделі для наслідування, а тому відповідальним за організацію богослужінь у дієцезіях необхідно пропонувати і розвивати літургійний стиль, який виражає слідування за Ісусом, уникаючи непотрібної помпезності чи протагонізму, і передавати цей стиль тим, хто залучений у церковне служіння. «У всіх своїх клопотах не забувайте, що турбота про літургію – це насамперед турбота про молитву, тобто про зустріч з Господом», – пригадує він.

Літургія як вираження віри Церкви

Святіший Отець пише, що бути відповідальним за організацію богослужінь у дієцезіях означає поєднувати божественну та людську мудрість. «Перша здобувається молитвою, роздумами, спогляданням; друга – через навчання, поглиблення, уміння слухати. Щоб досягти успіху в цих завданнях, раджу вам спрямовувати свій погляд на людей, для яких єпископ є пастирем і батьком: це допоможе вам зрозуміти потреби вірних, а також форми і способи для сприяння їхній участі в літургійному дійстві», – зазначає Папа.

Наступний аспект, який підкреслює Святіший Отець, стосується зустрічі між вченням і душпастирською опікою в літургії, яка завжди повинна виражати віру Церкви. За його словами, радощі та страждання, мрії й турботи Божого люду мають герменевтичну цінність, яку не слід ігнорувати, а тому він закликає відповідальних за організацію богослужінь у дієцезіях завжди мати в серці Божий народ, з мудрістю і любов'ю супроводжуючи його в богослужінні.