Дебют Святого Престолу на Венеційській бієнале архітектури
о. Тимотей Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Напередодні офіційного відкриття 16-го Венеційського фестивалю архітектури, що відбувається в рамках Венеційської бієнале, однієї з провідних виставок сучасного мистецтва, 25 травня відбулася інавгурація павільйону Святого Престолу, що вперше бере участь у цьому заході.
Ватиканський павільйон розміщений у лісі на венеційському острові Сан-Джорджіо-Маджоре та складається з 10 каплиць, що були спроектовані 10 архітекторами з різних кінців світу та різних віросповідань. Ідея створення саме такого павільйону надихається твором шведського архітектора Ґуннара Асплунда, який на початку минулого століття спорудив на території одного із цвинтарів на околиці Стокгольма дерев’яну каплицю, стиль якої зливався з оточуючою природою.
Релігійний та світський маршрут
Таким чином, відвідувач зможе здійснити на території площею приблизно один гектар не лише релігійне паломництво, але також світську й природознавчу мандрівку, відкриваючи красу довкілля, внутрішню тишу та братерство, що полягає в молитовному перебуванні разом з іншими в одному із символів сакрального мистецтва, яким є каплиця. Це також нагода наново відкривати взаємини між вірою та мистецтвом, як також гармонію між людиною й довкіллям у світлі енцикліки Папи Франциска «Laudato si’».
Для спорудження каплиць були використані різні матеріали, але всі вони можуть бути використані повторно, не завдаючи жодної шкоди навколишньому середовищу. Десять архітекторів, які проектували каплиці, отримали також чіткі правила щодо розмірів та розміщення об’єктів, але також виклик, що полягав у тому, щоб помістити ці невеликі сакральні споруди в гармонії з лісом, символом доброзичливої умиротворяючої природи.
Мистецтво та віра
«Десять каплиць, – зазначає куратор проекту Франческо Даль Ко, італійський дослідник архітектури, – не є освяченими церквами, але, радше, орієнтирами в життєвому лабіринті. В багатьох з них, хоч цього й не вимагалося, присутній символ хреста. Але кожна з них має вівтар та пюпітр».
Як пояснює кардинал Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради в справах культури, рішення взяти участь в бієнале архітектури є результатом «довгого шляху». За його словами, наприкінці ХІХ сторіччя відбулося «розлучення» між мистецтвом та вірою, які протягом сторіч крокували пліч-о-пліч. Наслідком цього розриву стало те, що в останніх часах ми стали свідками спорудження простацьких сакральних будівель, «позбавлених духовності й краси». Тож завданням цієї ініціативи є відновити зв’язок, посприяти новій зустрічі й діалогові.
