Синод: віра – це пригода, Церква повинна супроводжувати молодь

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Тривають праці XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, який від 3 до 28 жовтня відбувається у Ватикані на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання». Після обіду в понеділок, 15 жовтня 2018 р., відбулося 11-те загальне зібрання в залі засідань Синоду Єпископів. Після того, як останні дні минулого тижня та перша частина понеділка була присвячена праці в групах, на післяобідньому засіданні відбулося представлення їхніх напрацювань.

Кожен має покликання

Відповідь на покликання є, водночас, і щастям, і ризиком, бо віра – це пригода, а завданням Церкви є допомогти юнакам і дівчатам прямувати вперед. Ця думка стала відправною точкою доповідей за підсумками праці 14-ти мовних груп, що підбивали підсумки дебатів в залі засідань щодо другої частини робочого документа, яка має назву: «Інтерпретувати: віра та розпізнавання покликання».

Кожна людина, як стверджують Отці Синоду, покликана до Божої любові, до спільності з Ним, аби дбати про світ та про людський рід. Йдеться про загальне покликання на все життя, а усвідомлення цього допомагає почуватися солідарними. Покликанням є також загальний поклик до святості, що не означає «затиснути зуби», але вчитися з радістю жертвувати себе іншим.

Зустріч з поглядом Ісуса

Фундаментальним названо супровід молоді до правильного і чіткого розпізнавання покликання, шануючи свободу й не забуваючи про першість Божої дії. Зустріч з поглядом Ісуса дає змогу внутрішньо дозрівати та зустрітися з Божими благодаттю й милосердям. Лише тоді юнаки й дівчата не почуватимуться покинутими на себе самих перед обличчям радикальних запитань, а навпаки, завдяки розпізнаванню, відкриватимуть свою глибоку ідентичність і унікальний внесок, який можуть і повинні зробити в Церкву та суспільство.

Супровід: особистий і спільнотний

Супровід у християнському житті, як стверджують учасники Синоду, повинен бути особистим і спільнотним: у вільному рішенні кожного, прийнятому згідно зі сумлінням, спільнота повинна бути тим, чим Церква є для світу – світлом, яке вказує на шлях до сопричастя з Христом. Бо справжнє покликання ніколи не є примусом, але – запрошенням. Тому пастирі повинні підтримувати у спільнотах віруючих стійку віру, радість братерства, дбати про смак молитви та свідчення євангельського життя. Все це, оберігаючи від будь-яких форм зловживань.

Включати всіх молодих людей

Отці Синоду стверджують, що місія Церкви полягає в тому, щоб належно оцінити силу молоді та підтримати в хвилинах слабкості. З цього також випливає заохочення не полишати, а, навпаки, залучати до церковного життя страждаючих юнаків і дівчат, тих, які уражені фізичними, інтелектуальними чи суспільно-культурними слабкостями. Вони є активними суб’єктами перемін у своїх спільнотах і представляють дар, даючи всім можливість відкритися на взаємну солідарність. Це стосується й осіб з гомосексуальними схильностями, яким Церква повинна допомогти надати сенс своєму життю, допомагаючи віднаходити Божі знаки.

Питання мови

За словами Отців Синоду, живемо в перехідному періоді, багатому складнощами. Однак, відповідь Ісуса може стати знаком надії для молоді, яка переживає труднощі. Це також питання мови: молоді люди розуміють тих, які наближаються до них і вміють суттєво говорити про близькість, стосунки, безкорисливу любов, так, аби це доторкалося їхнього серця та перемінювало життя, даруючи надію та спонукаючи прагнути добра.

Синодальна проща

Врешті, сформульовану ідею, що неодноразово прозвучала в стінах залу засідань Синоду, провести спільне паломництво синодальних отців і представників молоді, що беруть участь в асамблеї. Організацію прощі, запланованої на 25 жовтня, доручено Папській Раді сприяння новій євангелізації.