Синод. П’яте загальне зібрання: більше діалогу й служінь, які відповідають потребам

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У доповідях, що прозвучали під час п’ятого загального зібрання, зокрема, звернено увагу на становище тубільних народів, що обирають шлях добровільної ізоляції. Таке становище наражає їх на загрозу зникнення. Щоб підтримувати увагу до цього явища, запропоновано створити міжнародну церковну структуру, яка б захищала права та дбала про потреби цих спільнот.

Висвітлено повільність, з якою Католицька Церква, іноді, реагує на потреби населення. Іноді, вона є настільки далекою від місцевих народів, що цю порожнечу заповнюють сектантські пропозиції.

Більше діалогу…

У багатокультурному контексті регіону залишається нагальним і невід’ємним екуменічний та міжрелігійний діалог. Міжкультурність є більше, ніж викликом: «ні» нав’язуванню згори власної культури, «так» прийняттю іншого та здоровій децентралізації. Церква, не приховуючи труднощів, повинна бути місійною, мати «індіанське» обличчя та сприяти обмінові між периферією та центром.

Слід шукати єдність у різноманітності, згідно з образом багатогранника, на який часто вказує Святіший Отець. Нагадувалося про необхідність переходити від «душпастирства відвідуванням» до «душпастирства присутності й слухання», звіщаючи Божу ніжність і заохочуючи дбати про спільний дім не лише друзів, але й найвіддаленіших і тих, які думають по-іншому.

Служіння, що відповідають потребам народів

Заклик до якомога більшого залучення мирян супроводжується закликом створювати нові форми служіння, що відповідали б потребам амазонських народів. У цьому Церква повинна проявити свою креативність. Від Другого Ватиканського Собору лунає заклик докладати зусилля для інкультурації літургії, впровадження богослужінь, що шанують як мови й традиції місцевих народів, так і цілісність євангельського послання. Це вимагає від єпископів уважного розпізнавання, аби нічого не відкидати апріорі.

Прозвучало також прохання від семінаристів, які чекають такого афективного виховання, що буле спроможним лікувати рани, викликані так званою сексуальною революцією. Також і сьогодні в багатьох молодих людях живе прагнення наново відкривати й пізнавати цінність целібату й чистоти. Церква не повинна мовчати, але ділитися своїм скарбом, яким є «доктрина, що перемінює серця».

Слід протидіяти поширенню насильства супроти жінок. Прозвучала ідея створити спеціальне жіноче мирянське служіння для євангелізації. Заохочується підтримувати якомога активнішу участь жінок у житті Церкви.

Індіанське богослов’я та місцеві традиції

Під час дискусій також згадувалося про цінність індіанської теології, посилаючись на заклик Папи формувати Церкву з індіанським обличчям, що була би спроможною переосмислювати суттєві елементи католицького всесвіту в індіанському ключі. Підкреслювано також цінність місцевої традиційної медицини. Прозвучала пропозиція розширювати площі заказників, аби зберегти як біорозмаїття, так і множинність амазонських культур.