Папа перейменував Ватиканський Секретний Архів у Апостольський

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Апостольським листом у формі Motu Proprio «Історичний досвід», підписаним 22 жовтня 2019 року та оприлюдненим у понеділок, 28 жовтня 2019 р., Папа Франциск змінив дотеперішню назву «Ватиканського Секретного Архіву» на «Ватиканський Апостольський Архів», нічого не змінюючи «в його ідентичності, влаштуванні та місії». Розпорядження набирає чинності з моменту оприлюднення через часопис «L’Osservatore Romano».

Пояснюючи причини такого рішення, Глава Католицької Церкви, насамперед, вказує на те, що «історичний досвід навчає нас», що кожна людська інституція з бігом часу відчуває потребу «передавати в різні епохи та культури власні цінності», впроваджуючи необхідні оновлення. Це стосується також і Ватиканського Секретного Архіву, про який Римські Архиєреї завжди дбали з огляду на «величезну та значущу спадщину», яку він зберігає.

Походження назви

Святіший Отець зазначає, що створений на початку XVII століття на основі документальної спадщина Апостольської Палати та Апостольської Бібліотеки «Папський Архів» почав називатися «Ватиканським Секретним Архівом» лише через кілька десятиріч. У період заснування слово «секретний» вказувало на те, що йдеться про «приватний» архів, відокремлений і зарезервований для Папи. В схожому значенні цей термін був поширений і при дворах монархів та князів. І доки існував тісний зв’язок між латинською мовою та мовами, які від неї походять, не існувало потреби в пояснюванні цього визначення.

Семантичні зміни

Далі Папа вказує на те, що з бігом часу, семантичні зміни поняття «секретний» призвели до того, що в назві ватиканського архіву воно набуло двозначного, а навіть і негативного відтінку. Втративши початкове значення латинського слова «secretum», воно почало асоціюватися із сучасним поняттям «секрет», породивши упередження, що йдеться, мовляв, про щось приховане, що не слід виявляти іншим. А це суперечить тому, «чим завжди був і має намір залишатися Ватиканський Секретний Архів». Церква, ж за його словами, «не боїться історії», але хоче «любити її так, як Бог її любить».

Нова назва

У цьому контексті Святіший Отець, «останніми роками спонукуваний» деякими шанованими ієрархами та своїми найближчими співробітниками, заслухавши думки керівництва архіву, цим Апостольським листом постановляє змінити назву на «Ватиканський Апостольський Архів». За його словами, підтверджуючи «дійсне бажання служити Церкві та культурі», нова назва підкреслює «тісний зв’язок Римського престолу з архівом, як незамінним засобом у Петровому служінні», підкреслюючи, водночас, «безпосереднє підпорядкування» Папі Римському.