Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації: Пандемія не змінить віру

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Federico Piana – Ватикан

Пандемія не змінить виміру віри людей, як також їхнього життя. Такою була головна думка, що відрізняється від загалу висловлених впродовж останнього періоду позицій у цьому питанні, якою в інтерв’ю для Vatican News поділився Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації архієпископ Ріно Фізікелла. «Правдою є те, що в наступних місяцях ми будемо змушені дотримуватись дистанції, але людина сотворена для близькості. Це антропологічний фактор, який не може бути зміненим», – мовив він, погоджуючись, однак, із тим, що спосіб звіщення Доброї Новини про спасіння буде змушений брати до уваги ситуацію поширення вірусу.

Вплив цифрової культури

За словами архієпископа, в час інтернету, в період сучасної культури, в якій ми сьогодні живемо, важко уявити собі, що навіть такий драматичний епізод як пандемія, яка нас спіткала останніми місяцями, зміг би змінити чи якось окреслити наше життя. Справа у тім, що сьогодні все дуже швидко забувається. «Цифрова культура спонукає нас, аби виходити за межі простору та часу», – підкреслив він, коментуючи свою позицію щодо стилю життя після закінчення пандемії коронавірусу.

Людина сотворена для близькості

Сьогодні навколо нас багато риторики щодо майбутніх змін, але антропологічний фактор, а саме те, що людська істота сотворена для близькості з іншими людьми, переконує нас у тому, що стосунки між людьми не дуже зміняться після завершення пандемії. «Хіба ж можна собі уявити, що дві людини, які взаємно люблять себе, не подадуть один одному руку? Як можна собі уявити, що дві особи, які мають одружитись, житимуть на відстані? Хіба ж можна подумати, що наша молодь житиме без відчутних жестів любові? Все це належить до людської особи. Людина інстинктивно наближається до іншої, вона не покликана до віддаленості», – наголосив Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації, підкреслюючи, що людська особа сотворена для стосунків і це стосується також виміру християнської віри. «Віруюча людина покликана до життя у спільноті, а не в ізоляції. Очевидно, тепер ми змушені дотримуватись дистанції, але вона не зможе стати майбутнім людського існування», – додав він.

Євангелізація в час пандемії

Далі співрозмовник нашого колеги поділився своїми думками про процес євангелізації в цей час виклику, зазначаючи, що євангелізація не зупинилась, вона триває за допомогою способів та засобів, які сьогодні доступні і завдяки яким Євангеліє, а отже й Церква, може ввійти в життя та історію людей. На його переконання, пандемія вказала на різні аспекти нашого життя, над якими до цього часу ми, можливо, не надто уважно замислювались. «Перш усього, вона допомогла нам зауважити важливість засобів комунікації: не забуваймо, скільки наш люд та наші священики зробили для того, аби підтримувати стосунки за допомогою участі в служінні Пресвятої Євхаристії через соціальні мережі, які нам пропонує сьогоднішня культура», – мовив далі архієпископ Фізікелла, згадуючи і про той особливий спосіб, в який ми цього року переживали Пасхальне тридення.

Віра користується людськими чуттями

На завершення Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації підкреслив, що пандемія допомогла нам усвідомити потребу разом переживати досвід віри. Як часто за цей останній період наші вірні висловлювали своє бажання відвідувати храм, аби брати участь у Службі Божій. Але євангелізація не обмежується лише сакраментальним моментом, існують ще два інші, які також є дуже важливими: зустріч з людьми для звіщення віри та живе свідчення милосердної любові. «Вірус показав наскільки фундаментальним для нас є бачити одні одних, бути разом», – зазначив він, вказуючи на те, що християнська віра потребує чуттів: бачити, чути, доторкатись. Віра потребує, як би це парадоксально не звучало, також і запаху кадила, бо все те, що належить до людського життя, належить також і до виміру віри та євангелізації.