Кардинал Кох про внутрішній діалог як запоруку вірогідності екуменізму
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
В сфері екуменізму поступ міг би бути швидшим. Однак, несправедливим є те, що в громадській думці побутує переконання, що мовляв, труднощі є лише з боку Католицької Церкви, забуваючи про те, що перешкоди існують з обох сторін. На це звернув увагу кардинал Курт Кох, Голова Папської Ради сприяння єдності між християнами, підсумовуючи десятиріччя свого служіння на чолі екуменічного відомства Римської Курії.
Синодальність – не синонім демократії
В інтерв’ю для швейцарського інформагентства «Kath» він зазначив, що ще досі не було повністю прийнятим запрошення святого Івана Павла ІІ, вміщене в енцикліці «Щоб усі були одно»: двадцять п’ять років тому він запросив усі Церкви до відкритого діалогу на тему такого здійснення першості Єпископа Риму, яке було би служінням, а не перешкодою до єдності.
За словами кардинала Коха, сьогоднішньому Папі дуже залежить на розвиткові синодальності в Католицькій Церкві, й він присвятив цій темі наступний синод у Ватикані. Папа Франциск, однак, постійно підкреслює, що синодальність – це не парламент, бо в той час, як демократія передбачає прийняття рішення за волею більшості, завданням синоду є досягти однодушності. Слід так довго зіставляти думки, доки рішення не буде прийняте однодушно, що є набагато вимогливішим від демократії.
Важливість свідчення внутрішнього діалогу
Голова Папської Ради сприяння єдності між християнами підкреслює, що в екуменізмі однаково важливими є як пристрасне бажання єдності, так і терпеливість. Адже не йдеться лише про організаційне об’єднання, але про єдність у вірі. За його словами, метою є не швидкі вирішення, але такі, що підтвердяться практикою. А це свідчення єдності ми повинні давати також у внутрішньоцерковних стосунках. Бо ж якщо католики нездатні вести діалог між собою, зі своїм єпископом, то не заслуговуватимуть довіри на екуменічному полі.
