Вчений-економіст: економіку можна вилікувати, варто тільки захотіти
Debora Donnini / Світлана Духович – Ватикан
«Несправедливе економічне зростання» призвело до «хворої економіки», і тому маленька кількість дуже багатих людей володіє більшим багатством, аніж всі інші люди в світі. Тим часом багато дітей у світі вмирає з голоду або не має доступу до освіти». Ці слова Папи Франциска, які він промовив під час своєї катехизи на загальній аудієнції в середу, 26 серпня 2019 р., набули неабиякого розголосу. Журналісти Vatican News запросили економіста Стефано Дзаманьї, Президента Папської Академії Соціальних Наук, прокоментувати цю катехизу Святішого Отця.
Добробут, що включає всіх
«Папа хоче вилікувати сучасну економічну модель від її хвороби, – наголосив економіст, додаючи, що цієї внутрішньої трансформації економіки можна досягнути, працюючи на декількох фронтах, які повинні бути конвергентними. Ще донедавна вважалося, що для цього достатньо збільшити національний дохід, і тоді все налагодиться. «Ми побачили, що сталося: на глобальному рівні дохід зріс, але, водночас, зросла нерівність», – підкреслив професор Дзаманьї, пояснюючи, що перша пропозиція Папи полягає у всеосяжному процвітанні, яке включає всіх. А друга – у забезпеченні гармонії між екологічною та внутрішньою рівновагою.
Подолання нерівності – можлива перспектива
Відповідаючи на запитання про те, яким чином можна подолати нерівність, Президент Папської Академії Соціальних Наук зауважив, що з технічної точки зору це можливо, потрібно лише цього захотіти. За його словами, потрібно, насамперед, змінити правила функціонування фінансових ринків. «Фінанси хворіють, – наголосив він, – бо базуються на неправильних законах. Урядам потрібно раз і назавжди сісти за стіл і сказати: “Давайте перепишемо правила”. Наприклад, потрібно закрити податкові оазиси, бо сьогодні вони є однією з основних причин зростання нерівності. По-друге, потрібно забезпечити, щоб фінанси служили реальній економіці. Сьогодні все навпаки».
Наступний крок у зміні економічної ментальності, за словами економіста, полягає в тому, аби усвідомити, що мета підприємств полягає не тільки у максимізації прибутку, але й у створенні суспільної цінності.
Християни – приклад ділення спільними добрами
Під час своєї катехизи Наступник святого Петра також закликав християнські спільноти ХХІ століття, беручи приклад з перших християнських громад, ділитися з іншими своїми матеріальними ресурсами. Коментуючи ці слова Папи, економіст підкреслив, що поряд із приватними та громадськими благами, існують також спільні блага, такі як довкілля, вода; вакцина проти коронавірусу також є спільним благом. Тобто вони є добрами, що не належать ні окремій особі, ні державним органам, ані державі, а належать спільноті.
Саме в такому ключі, на думку професора Дзаманьї, потрібно інтерпретувати заклик Папи до християн.
Підтримка сім’ї як умова подолання кризи
Підтримка сімей з дітьми, зокрема, працюючих та непрацюючих матерів, освіта молоді – це також важливі завдання, на які, за словами Президента Папської Академії Соціальних Наук, потрібно звернути увагу в боротьбі з кризою. Папа Римський неодноразово вказував на необхідність відновлення ролі та функцій сім’ї. «Але в усьому світі, – пояснив економіст, – "погані вчителі" подумали, що знищуючи сім'ю як інститут і зосереджуючи все на крайньому індивідуалізмі, ситуацію можна покращити. Це найбільша помилка, оскільки сім’я – це перше господарство. Якщо ми про це забудемо, то втратимо можливість зрозуміти одну з основних сил перетворення теперішньої структури. Хто перший дитячий лікар? – Сім'я. Хто займає перше місце у вихованні та навчанні молоді? – Сім'я. Вчинити її знову центром уваги означає поставити в центрі людину і, зокрема, жінку».
