Вийшла книга про останні години Папи Івана Павла І
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ Eugenio Bonanata – Ватикан
Захист і збереження культурної та релігійної спадщини та підтримка на науковому рівні досліджень постаті, праці та мислення Папи Івана Павла І: таким є завдання створеної Папою Франциском Ватиканської Фундації Івана Павла І. В рамках здійснення своїх статутних завдань, фундація започаткувала в співпраці з Ватиканським книжковим видавництвом серію публікацій, повністю присвячених Папі Лучані, яку відкривають дві праці: «Іван Павло І. Біографія ex documentis» та «Папа Лучані. Хроніка смерті».
Фундаментальна біографія
«Йдеться про першу офіційну біографію Івана Павла І на основі всіх роздобутих джерел», – зазначила в інтерв’ю для ватиканських медіа Стефанія Фаласка, віце-голова фундації та співавтор праці. Коло тисячі сторінок, які є плодом ретельної праці в архівах, ввібрали весь матеріал, зібраний в рамках канонізаційного процесу, що завершився 2017 року визнанням геройськості чеснот. Це плід десятирічної праці, що ґрунтується на матеріалах із сімдесятки архівів, уточнює Фаласка.
«Хроніка смерті»
Друга книга – це перевидання праці, завданням якої є огляд останніх годин життя Папи, понтифікат якого був одним із найкоротших, а несподіваний відхід до вічності викликав чимало інсинуацій. Книга написана на основі здобутої документації та свідчень. Дослідження проведене згідно з історично-критичними критеріями. «Це дослідження, яке на основі документів проливає остаточне світло на епілог життя Папи Лучані, події, яка протягом 40 років була предметом темних прочитань і викривлень, що не мають жодних підстав», – зазначила Стефанія Фаласка, що є автором цієї книги.
В праці зібрана вся документація з періоду смерті: медичні виписки, анамнез стану здоров’я Папи, включаючи звіти лікарів-експертів, що визначили причину смерті, тощо. «В судовій медицині, – уточнює авторка, – коли йдеться про несподівану смерть у висновках, завжди мається на увазі природну смерть. Гола правда полягає в тому, що причиною відходу Лучані був інфаркт». Вона додає, що з виписок ясно постає той факт, що ввечері перед смертю Папа мав передвіщаючі симптоми, що не були взяті до уваги ним самим, що й привело до цього результату.
Чому не було проведено автопсію? Таке питання часто ставлять ті, що шукають теорій змови навколо цих подій. «До 1983 року, – відповідає дослідниця, – не існувало закону, що дозволяв би проведення автопсії у Ватикані. Крім того, лікарі не мали жодних сумнівів щодо причини смерті, й тому не було підозр, необхідних для того, щоб просити про такий захід».
