Архієпископ Ґаллаґер: Церква вже у 1919 році засудила антисемітизм
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Benedetta Capelli – Ватикан
Наші часи відзначаються кращим взаєморозумінням між християнами та євреями як на богословському рівні, так і на соціальному та політичному. На переконання архієпископа Пола Річарда Ґаллаґера, Секретаря, відповідального за стосунки Святого Престолу з державами, про ці кроки вперед, здійснені впродовж останніх років, свідчить, перш усього, двостороння угода, якою були встановлені дипломатичні відносини між Святим Престолом та державою Ізраїлем. Очільник ватиканської дипломатії надіслав відео-послання, яким приєднався до кампанії #СтопАнтиСемітизм, яку ініціювало Посольство Ізраїлю при Святому Престолі в контексті 55-ї річниці Декларації Другого Ватиканського Собору Nostra Aetate про стосунки Церкви з нехристиянськими віросповіданнями.
Атмосфера миру та спокою
У своєму відеозверненні архієпископ Ґаллаґер наголосив, що саме той історичний документ посприяв покращенню стосунків між народом Ізраїлю та Католицькою Церквою: «Історичний процес примирення та взаємопорозуміння є плодом того діалогу, про який говорить Nostra Aetate». Йдеться про зіставлення, яке завжди потрібне та яке, аби справді бути плідним, повинно бути відкритим і відбуватись у взаємопошані одні до одних. «Пошана до права інших на життя та фізичну цілісність, на фундаментальні свободи, тобто свободу совісті, думки, висловлювань та релігії, дозволяє нам разом будувати атмосферу братерського миру, до чого неодноразово заохочує Папа Франциск у своїй енцикліці Fratelli tutti».
Засудження антисемітизму
У своїй промові Секретар з питань стосунків з державами повторив засудження антисемітизму в усіх його формах і видах, висловлене в Декларації Nostra Aetate. Мова йде про засудження, яке не з’явивсь несподівано, але було «плодом зрілої поведінки, сформованої впродовж попередніх років». Аби підсилити цю тезу, архієпископ Ґаллаґер розповів про відкриття «маленької перлини» в історичному архіві відділу стосунків з державами при Державному Секретаріаті. Йдеться про листування з 1919 року між Радою Рабинів Єрусалиму Ашкеназі та Святим Престолом, яке розпочинається із прохання, надісланого на ім’я Папи Венедикта ХV, аби він застосував усю свою папську духовну владу та авторитет і допоміг покласти край актам нетолерантності та антисемітизму щодо євреїв у Східній Європі.
Важливість братерства
Отож, вже в 1919 р. в стінах Ватикану побутувало тверде переконання про те, що принцип братерства не може бути потоптаний антисемітською лютістю, а право на релігійну свободу повинно бути шанованим. Цим архієпископ Ґаллаґер бажав пояснити, що йдеться про однин із численних епізодів, які дозволяють зрозуміти те, що вже віддавна є зрозумілим: не можна терпіти «жодної форми антисемітизму» і необхідно вжити заходів для боротьби із цим явищем.
