Літургія Страстей Господніх з Папою Франциском: хрест – основа братерства

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Молімося за всіх, хто потерпає від наслідків триваючої пандемії, щоб Бог-Отець подав здоров’я хворим, силу медперсоналові, розраду сім’ям та спасіння всім жертвам, що померли», – також і цього року, серед різних прохань, це нове, додане минулого року до літургії Страстей Господніх, прозвучало у Велику П’ятницю, 2 квітня 2021 р., в базиліці Святого Петра у Ватикані, де це богослужіння очолив Папа Франциск, який підніс молитву:

«Всемогутній і вічний Боже, найнадійніший захисте страждаючих, споглянь милостиво на рани Своїх дітей, які потерпають від цієї пандемії, полегши страждання хворим, дай сили тим, хто їх лікує, прийми до Свого миру померлих, і вчини щоби впродовж усього тривання цього випробування, кожен знайшов втіху в Твоєму милосерді».

Запрошення до братерства

Як і всі богослужіння протягом цього періоду, також і літургію Страстей Господніх Святіший Отець відслужив при катедральному престолі. Як звичайно, під час цього бослужіння, що складається із Літургії Слова, адорації хреста та Святого Причастя, проповідь виголосив не Папа, а проповідник Папського Дому кардинал Раньєро Канталамесса, що зосередився на Христовому хресті як джерелі братерства.

«3 жовтня минулого року, на гробі святого Франциска в Ассізі, Святіший Отець підписав свою енцикліку на тему братерства Fratres omnes. Дуже швидко вона пробудила у багатьох серцях прагнення до цієї загальнолюдської цінності, пролляла світло на численні рани братерства в сучасному світі, вказала деякі шляхи для осягнення справжнього і справедливого людського братства та закликала всіх – людей та інституції – трудитися задля нього», – сказав він на початку роздумів.

Християнська основа братерства

Проповідник підкреслив, що дана папська енцикліка призначена для широкої публіки, як для вірних Церкви, так і тих, які до неї не належать. В дійсності, вона скерована до всього людства і заторкує численні сфери людського життя: від приватної до громадської, від релігійної до політичної. Беручи до уваги універсальний горизонт її тематики, Папа на її сторінках намагається уникнути обмеження лише християнською спільнотою, але бажає промовити до кожної людини. Однак, при закінченні тексту, у 277 пункті, автор підкреслює, що люди різних віросповідань черпають з різних джерел, натомість для християн джерелом гідность кожної людини та братерства є Євангеліє Ісуса Христа. «Таїнство, яке ми зараз звершуємо, спонукає нас власне до споглядання цієї Христологічної основи братерства, адже воно було започатковане на хресті», – мовив далі кардинал.

Значення терміну «брат»

Як зазначив Проповідник Папського Дому, в Новому Завіті термін «брат» означає особу, народжену від тих самих батька і матері. Крім цього, в ширшому значені цього слова, «братами» називають також тих, які належать до одного народу чи нації. Але, розширюючи горизонти, доходимо до того, що «братом» і «сестрою» називаємо кожну особу з причини її приналежності до людського роду. Отож, біблійне поняття «брат» є значно ширшим, воно обіймає всіх наших ближніх. У Святому Письмі маємо багато доказів такого широкого тлумачення терміну «брат», для прикладу: «Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі» (1 Ів. 2, 9); «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25, 40).

Проте, попри ці давні значення слова «брат», які існували, очевидно, також ще до народження Церкви, в Новому Завіті цей термін починає набирати також нового значення, вказуючи на особу, яка належить до особливої категорії людей, а саме – до учнів Ісуса Христа, які є братами по крові, але тією кров’ю є кров Христа: «Хто моя мати і хто брати мої? (…) Кожний, хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати» (Мт. 12, 48-50). У цій перспективі, як зауважив кардинал, Пасха позначає новий і вирішальний етап, адже завдяки цьому переходові Христос стає «первородним між багатьма братами» (Рм. 8, 29). Таким чином, учні стають братами у новому і дуже глибокому значенні, бо ж поділяють між собою не лише навчання Ісуса, але і Його Духа, Його нове життя як Воскреслого. І дуже важливим є те, що лише після воскресіння Ісус вперше назвав своїх учнів «братами» (пор. Ів. 20, 17). Такого роду братерство є чимось надзвичайно міцним, узи якого є значно міцнішими за будь-який інший зв’язок.

Зранене братерство

«Вселенське братерство є зраненим», – наголосив далі кардинал Канталамесса, маючи на увазі поділи Христової Церкви впродовж історії та сучасний стан поділеного на багато конфесій одного Тіла Ісуса Христа. Очевидно, поділеним є видиме Тіло, натомість Містичне Тіло, одухотворене Святим Духом, завжди залишаться єдиним, тому в очах Божих Церква є «одна, свята, вселенська та апостольська» і такою вона залишиться до кінця світу. Але це, в жодному разі, не виправдовує поділи, причиною яких є ми, християни.

Коли призадуматись над найпоширенішою причиною поділів Христової Церкви, то зауважуємо, що не йдеться ні про якусь догму чи Святі Таїнства або служіння, але про гріх, про людське бажання, яке вказує на те, що в людському серці царство цього світу стало значно важливішим, ніж Боже Царство. «Вважаю, що всі ми повинні зробити серйозний іспит совісті щодо цього та навернутись», – наголосив кардинал, зазначаючи, що диявол є тим, який довершує поділи, а Господь кличе до єдності.