“Our Common Mission”: регіональна зустріч про захист неповнолітніх
Hanna Suchocka
Папська Комісія Захисту Неповнолітніх була створена 2014 року як дорадчий орган на служінні Святішому Отцеві. Завданням комісії є «пропонувати Святішому Отцеві ініціативи, спрямовані на сприяння відповідальності в місцевих Церквах в тому, що стосується захисту всіх неповнолітніх та безпорадних дорослих» (Statuto, стаття 1). Від самого початку основною турботою комісії було шукати найкращі способи захисту дітей і допомагати Папі й Церкві досягти цієї мети. Роль комісії ніколи не полягала в тому, щоби досліджувати окремі випадки зловживань, бо це належить до компетенції судової влади.
Швидко стало очевидним, що в багатьох випадках поведінка Церкви, зосереджена на самозахисті, дедалі більше заглиблювала її в небезпечну ситуацію, спричиняючи ще більшу шкоду. Найглибшої образи завдавали ті, які займаючи владні становища, хотіли захистити окремі репутації чи чинили спроби запобігти скандалам, прикриваючи винуватців, переводячи їх у інші місця, чим призводили до нових зловживань проти дітей, замість того, щоби захистити їх. Комісія прийняла фундаментальні принципи, такі як вірогідність, прозорість, відповідальність та “accountability” [обов’язок звітувати]. Кожен, хто несе відповідальність за інших, повинен у прозорий спосіб відповідати за те, яким чином використовує свою владу; не допускається жодних критеріїв саморегулювання за зачиненими дверима, включаючи управління професійними якостями тих, які задіяні в душпастирстві, навчанні, консультації та залученні до громади.
Протягом першого етапу своєї діяльності Папська Комісія започаткувала різні заходи та ініціативи, що стосувалися загальних проблем, таких як папська таємниця та обов’язок повідомити про злочин. Водночас, започатковано різні ініціативи на місцевому рівні. Увага зосереджується в основному на тих теренах, де вже багато говорилося про зловживання, як, наприклад, Чилі. Комісія була залучена в організацію деяких проектів і конференцій, як Латиноамериканська конференція захисту неповнолітніх в 2017 році, організована Папською Комісією та Архидієцезією Боготи за участі Латиноамериканської конфедерації богопосвячених осіб, Ради Єпископатів Латинської Америки, католицьких шкіл, урядових інституцій, міжнародних і місцевих неурядових організацій, засобів інформації та Церков інших християнських конфесій, або ж пілотні проекти перевірки стану захисту в сфері освіти та формування католицьких шкіл у ПАР, Колумбії, Індії, на Філіппінах і в Тонзі.
Центральна та східна Європа
На цьому першому етапі центральна та східна Європа залишилися поза особливою увагою Комісії. В той як, як спочатку здавалося, що Церкви цього регіону вбереглися від цих проблем, в подальшому, на жаль, виявилося, що це не так.
Ідея, чи радше, необхідність організувати конференцію, присвячену цьому географічному регіонові, зродилася наприкінці 2017 року, ще перед міжнародною зустріччю, що відбулася у Ватикані. Конференція «Our common mission of safeguarding God’s children» (Наша спільна місія у захисті Божих дітей) спочатку була запланована на лютий 2019 року, а згодом відкладена на 2020 через зустріч, яку Папа Франциск скликав саме на лютий 2019 року у Ватикані. На жаль, пандемія не дозволила провести її в зазначеному періоді, тому Комісія обрала для її проведення вересень 2021 року.
Вже 2017 року стало очевидним, що явище сексуальних зловживань мало набагато ширший розмах у країнах центральносхідної Європи, ніж вважалося, й не обмежувалося лише однією країною. Тому Папська Комісія зрозуміла важливість проведення такої конференції на ширшому регіональному рівні. Крім того, беручи до уваги вплив і роль Церкви в Польщі, а також кількість випадків, які вийшли на яв у цій країні, вирішено провести конференцію у Варшаві, але щоб вона не зосереджувалася виключно на ситуації в Польщі.
У цьому регіоні – різні країни, розмаїта релігійна ситуація та різні церковні спільноти. Незважаючи на ці відмінності, проблема сексуального зловживання супроти неповнолітніх існує на різних рівнях у всьому регіоні. Щоб могти долати виклики, необхідним є обмін досвідом між Церквами всього регіону. В боротьбі проти лиха сексуальних зловживань супроти неповнолітніх і в старанні виконувати статутне завдання розвивати відповідальність місцевих Церков, Папська Комісія повністю солідаризується із Церквами центральної та східної Європи в їхніх зусиллях запобігати та ставити чоло лихові, породженому зрадою молодих людей. Одним із способів виразити цю солідарність є дати нагоду провідникам Церков зустрічатися та вчитися одні від одних і від тих, які мають особливий досвід або зустрілися з дійсністю кризи, чинити це в дусі сопричастя та рішуче, щоби гарантувати те, щоб Церква була безпечним місцем для молоді. Іншою метою конференції є запобігання явищу.
У конференції «Our common mission» візьмуть участь представники майже всіх країн регіону центральної та східної Європи: Польщі, Словаччини, Чеської Республіки, України, Румунії, Хорватії, Білорусі, Угорщини, Словенії, Литви, Латвії, Естонії, Росії, Сербії, Чорногорії, Косово, Північної Македонії, Молдови, Албанії, Болгарії та Німеччини (представленої фундацією Renovabis). З кожної країни братимуть участь особи, визначені відповідними єпископатами, включаючи координаторів, делагатів на конференцію та представників чернечих згромаджень.
Основою, на якій ґрунтується ця конференція, є Апостольський лист motu proprio Папи Франциска “Vos estis lux mundi” з 2019 року, яким визначається процедура відповідальності представників церковної влади.
Ситуація, що динамічно розвивається
Від часу створення Комісії обставини змінилися. Можна вирізнити два етапи в більшості місцевих Церков: перший полягає в зростаючому усвідомленні того факту, що деякі священики коїли зловживання проти неповнолітніх; другий – коли стає очевидним, що ієрархія Церкви не давала належну відповідь на отримані повідомлення. Суворе чергування подій у 2018 році, з обвинуваченнями, які охопили церковних провідників високого рівня, як от кардинал МакКаррік, і недбалість церковної влади в розгляді повідомлень про злочин, мали важливий негативний вплив на громадську думку в тому, що стосується вірогідності та довіри до лідерства в Церкві. Інтерпретація закону в тому, що стосується відповідальності настоятеля за вчинок підлеглого, змінилася: це означає, що сьогодні можливо вважати церковну юридичну одиницю відповідальною за шкоду, заподіяну сексуальними зловживаннями священика також і тоді, коли це не трапилося «у контексті» можливого виконання канонічного обов’язку, як от навчання релігії чи уділяння таїнств. У сфері церковної юрисдикції Папа Франциск встановив, що якщо єпископи зазнають невдачі у виконання свого завдання, то повинні відповісти за це. Ця криза вимагає богословського та канонічного аналізу про відповідальність дієцезального єпископа за те, що стосується запобігання, реагування, справедливості та відшкодування.
У країнах центральної та східної Європи зростає суспільне та інституційне усвідомлення проблем, які випливають із сексуального зловживання супроти неповнолітніх. Також і місцева Церква поглиблює усвідомлення цієї проблеми. Ще існує глибока ментальність секретності та недовіри, що є спадком комуністичного минулого. Дуже важливо, щоби конференція взяла до уваги цей аспект.
Головні завдання конференції
- Обмін досвідом і роздуми з метою пізнати, як Церкви центральної та східної Європи боряться з явищем сексуальних зловживань супроти неповнолітніх;
- спонукати церковну влади взяти на себе належну відповідальність, аби конкретно боротися зі зловживаннями супроти неповнолітніх, даючи адекватну відповідь на злочини, скоєні членами духовенства і на серйозні прорахунки церковної влади, разом і активними зусиллями в запобіганні;
- поширювати у центральній і східній Європі краще розуміння позиції Святого Престолу щодо сексуальних зловживань неповнолітніми, скоєних представниками духовенства;
- поширювати в інституціях Святого Престолу краще розуміння потреб Церков центральної та східної Європи у наданні специфічної допомоги для боротьби з явищем сексуальних зловживань з боку священиків;
- створити платформу співпраці та регулярного взаємообміну між країнами центральносхідної Європи;
- сприяти комунікації між церковною владою, вірними та громадянським суспільством у країнах центральної та східної Європи;
- створення робочої групи, що представлятиме платформу для майбутнього регулярного обміну та співпраці в будуванні безпечного простору для неповнолітніх.
Початок, а не фініш
Від самого початку серед всіх членів Папської Комісії панує чітка переконаність у тому, що сфера корисних практик повинна включати програми формування та навчання. В цьому цьому одним із ключових аспектів є право на інформацію. Існуючої інформації недостатньо: зокрема, існує гостра нестача в юридичній царині. Серед багатьох ініціатив, визнання правди та справедливості як права жертв має величезне значення, а тому необхідно, щоб були визнані мінімальні стандарти права на інформацію. Не існує такої місцевої Церкви, в якій частині світу вона не перебувала би, що була б непіддатливою для наслідків трагедії сексуального зловживання неповнолітніми. Уроки взяття на себе відповідальності та прозорості, що надані іншими юрисдикціями, необхідно засвоїти. Тема права на інформацію перебуває у зародку й буде необхідним тривале й поглиблене дослідження, що проаналізує його функціонування, але також потрібен обмін досвідом.
Це чітко показує, що згадана конференція представляє початок, а не фініш цієї діяльності і бажає стати початком спільних ініціатив і дій.
Професорка Ганна Сухоцка є викладачем конституційного права та експерткою прав людини в Познаньському Університеті (Польща). Вона була Прем’єр-міністром Польщі від 1992 по 1993 рік, а також Послом Польщі при Святому Престолі від 2001 до 2013 року. В 2018 році Папа Франциск перепризначив її членом Папської Комісії Захисту Неповнолітніх.
