ХХХ Всесвітній день хворого у Ватикані: нести розраду, наслідуючи милосердя Бога
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Не випадково Всесвітній день хворого відзначається у спомин Пречистої Діви Марії Люрдської, адже Її об’явлення в цій місцевості дарувало світові «знак милосердя Бога, Який супроводжує страждаюче людство на його життєвій дорозі». Про це нагадав кардинал Петер Тарксон, вислужений Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, проповідуючи під час Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані, яку він очолив у п’ятницю, 11 лютого 2022 р., з нагоди ХХХ Всесвітнього дня хворого.
Втішати присутністю
Проповідник зазначив, що дозволити, аби нас привабила та провадила логіка Божого милосердя означає «повернутися до суті християнського вибору». Бо відчувши Господнє милосердя, ми вчимося бути милосердними. Покликаючись на слова з Книги пророка Ісаї: «Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати», – кардинал пояснив, що втішати означає «підбадьорювати, пробуджувати радість». І чинимо це, насамперед, «приносячи дар своєї присутності тому, хто переживає ситуацію безпомічності». Для цього черпаємо натхнення і сили від Бога, Який завжди був близьким до людства.
Свідчити отриману любов
Тема свідчення отриманої любові проглядається у євангельській розповіді про зустріч Діви Марії після Благовіщення з родичкою Єлизаветою: архангел звіщає Марії про те, що її родичка зачала, бувши вже похилою в літах, свідчачи про Божу могутність. «Єлизавета, отже, була для Марії свідком того, що те саме, що Бог учинив Єлизаветі, Він тепер чинить для Марії, тому Марія прославляє Господа Своєю величальною піснею», – зазначив проповідник.
І з покоління в покоління передається це Боже милосердя, яке святкується у цей день, як також кожного разу, коли пастирі та вірні призивають Господнє ім’я, щоби принести полегшення хворим і безпомічним. Руки тих, які піклуються про хворих, торкаючись «страждаючого Христового тіла», стають знаком милосердних рук Небесного Отця, і завдяки діянню Святого Духа, як зазначив кардинал Петер Тарксон, ми можемо стати «життєдайним бальзамом для ближніх».
