Атеїст про Папу Венедикта XVI: чудовий досвід взаємного діалогу
о. Яків Шумило, ЧСВВ / Michele Raviart – Ватикан
31 грудня 2022 року перестало битися серце Папи-емерита Венедикта XVI. Багато католиків і християн відчули великий сум через цю втрату. Ба більше, навіть люди, які називають себе атеїстами, часто доброзичливо відгукуються про цього Вселенського Архиєрея, відзначаючи його увагу до діалогу з невіруючими людьми. Між ними – італійський математик П’єрджорджо Одіфредді, колишній викладач логіки Туринського університету та есеїст, який разом з Папою Венедиктом XVI видав дві книги: «Дорогий Папо богослове, дорогий математику атеїсте. Діалог між вірою та розумом» і «В дорозі пошуку Істини. Листи та розмови з Венедиктом XVI». У інтерв’ю для Vatican-News науковець пригадує про свою дружбу та особливості своїх розмов з покійним Папою Венедиктом XVI.
Зародження дружби
Відповідаючи на запитання про виникнення їх дружби, пан П’єрджорджо відповів, що вона виникла дещо випадково. Після публікації своєї книги про християнство з точки зору атеїста, яка спричинила великий розголос, видавництво запропонувало йому провести діалог з віруючою особою, який через певні обставини видався для нього складним. Опісля математик написав коментар до книги Йосифа Ратцінгера «Вступ до християнства» у формі уявного діалогу, видавши книгу під назвою «Дорогий Папо, я пишу тобі». Після зречення Папи Венедикта XVI у 2013 році йому вдалось передати цю книгу. На своє здивування, він отримав довгу відповідь Папи-емерита. У такий спосіб вийшла їх перша спільна книга у 2013 році. «У цей момент було цілком природньо попросити принести йому книгу і мати можливість прийти на аудієнцію, але я думав, що вона буде останньою. Насправді далі з’явилася, так би мовити, “іскра”, яка, окрім суперечок про релігію чи обговорення теоретичних питань, спалахнула, можливо, також через те, що наш життєвий досвід був у певному сенсі схожим: ми обидва університетські професори, обидва семінаристи – у тому сенсі, що я відвідував малу семінарію у дитинстві, але покинув, маючи 12 років, саме в тому віці, в якому Йосиф Ратцінгер свого часу вступив до такої ж. Він написав мені першого листа після тієї зустрічі, згадавши про Псевдо-Діонісія, про якого ми говорили. З цього моменту розпочалося наше листування, і я відвідував його практично щороку до пандемії Covid-19», – зазначив П’єрджорджо Одіфредді.
Діалог, який реалізувався
Інше питання стосувалось особливостей їх спільних розмов. У цьому періоді пан Одіфредді відзначив делікатність, доброту, спокій, люб’язність й тонке почуття іронії Папи-емерита, незважаючи на різні дискусії та протилежні погляди обидвох опонентів. Математик також вказав на велику любов Папи Венедикта XVI до книг, маючи можливість побачити його бібліотеку. «У розмовах він часто радив мені книжки для читання, які стосувалися не тільки релігії. Спочатку обмін відбувався переважно на релігійні теми – це було очевидно, – але потім ми заговорили, наприклад, про єгиптологію», – пригадав науковець. Він відзначив реальність інтелектуальних взаємин у діалозі між невіруючими та віруючими. «Важко уявити собі дві більш віддалені позиції, ніж ті, які можуть мати Папа – який є не лише віруючим, але й главою Церкви, яка налічує мільярд і сотні мільйонів вірних – і, з іншого боку, атеїст. Дві абсолютно протилежні позиції, але які не заважають спочатку обговорити зміст своїх думок, отже, в нашому випадку щодо релігії та атеїзму, а потім не заважають нам порозумітися особисто», – зауважив П’єрджорджо Одіфредді.
Часті розмови про взаємозв’язок математики та релігії
Італійський науковець відзначив також кілька міркувань покійного Папи, які стосуються математики та світу. «Звертаючись до молоді, він міркував про те, що між об’єктивними речами природи та суб’єктивними речами, такими як культура та математика, існує якась гармонія у лейбніцівському ключі, а отже, з ідеєю, що якщо існує ця наперед визначена гармонія, то є хтось, хто створив це, і це саме Бог», – сказав пан П’єрджорджо. Він зауважив, що в часі понтифікату Венедикта XVI намагався його запросити на математичний фестиваль, а також присвятив один розділ у книзі «Дорогий Папо, я пишу тобі» взаємозв’язкові між математикою та релігією, додаючи, що математика може бути більш відкритою до релігії, ніж інші природничі науки. «Йосиф Ратцінгер завжди дуже чутливо ставився до цього. Справді, я приніс йому декілька своїх підручників з математики. Ми говорили про святого Августина, який використовував багато математичних метафор у творі Місто Боже. Я багато говорив з ним про Ґоделя, найбільшого логіка двадцятого століття, який розробив математичну демонстрацію онтологічного доказу існування Бога святого Ансельма. Ми поверталися до цього багато разів. Власне, він жартома сказав мені: “Ви станете великим богословом!”. Отже, частина наших взаємин базувалася на теології й математиці», – з приємністю згадує П’єрджорджо Одіфредді про світлої пам’яті Папу Венедикта XVI.
