Префект Дикастерії Інститутів богопосвяченого життя: Дух оживляє місію

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

27 січня 2023 р. у Ватикані оприлюднено лист кардинала Жоао Браз де Авіса, Префекта Дикастерії Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, приурочений до 27-го Всесвітнього дня богопосвяченого життя, який відзначатиметься 2 лютого. У зверненні кардинал де Авіс зазначив, що День богопосвяченого життя є нагодою подякувати Богові за дар покликання, просячи у Господа благодаті відчути дар вірності та радість витривалості у цьому стані.

Місія, яка веде до повноти християнського покликання

«Цей День єднає нас з усіма спільнотами богопосвяченого життя, розкиданими по всьому світу, паломниками на тій самій землі, яка підтримує нас і в якій ми живемо цією історією, яка кидає нам свої виклики. Бог продовжує кликати освячувати наше життя в різних проявах посвяченого життя, які доповнюють і збагачують одне одного і є передусім даром для Церкви», – відзначив на початку листа очільник Дикастерії. Він виокремив цьогорічну тему, яка стосується місії та пов’язана із заголовком Робочого документа для континентальної фази синодального шляху в Церкві: «Розширення намету». Місія, яка веде нас до повноти християнського покликання, дає можливість повернутися до стилю Бога, яким є близькість, співчуття та ніжність і виражається через слова, присутність та узи дружби. «Ми не можемо відокремити себе від життя; необхідно, щоб хтось піклувався про крихкість і бідність нашого часу, опікуючись ранами та оздоровлюючи Божим бальзамом розбиті серця», – підкреслив кардинал Жоао, цитуючи слова Папи Франциска.

Святий Дух – протагоніст місії

«Щоб жити як богопосвячені особи місією в Божий спосіб, нам потрібен подих Святого Духа, Який насичує киснем наше посвячення, Який розширює наш намет, Який не дозволяє згаснути або затьмаритися бажанню виходити назовні, щоби досягати інших і звіщати Євангеліє, Який наново розпалює в нас місіонерський вогонь. Він є справжньою дійовою особою місії і водночас тим, Хто підтримує свіжість нашої віри, щоб вона не зів’яла», – зазначив Префект Дикастерії. Таким чином, День богопосвяченого життя спонукає поставити собі запитання про апостольську ревність, ностальгію за Христом, про те, чи особа Ісуса, Його почуття захоплюють наші серця. «Завжди, навіть останніми роками, богопосвячені брати і сестри переймали ті самі почуття Ісуса, які спонукали їх віддавати своє життя за своїх братів. У цей день ми спогадуємо їхню кров, пролиту в єдності з Христом, що є красномовнішою, ніж будь-яка промова про місію. Поряд з ними – кров, пролита жертвами війни, насильства, голоду та несправедливості», – підкреслив кардинал Браз де Авіс.

Церква, яка проголошує безкорисливий дар іншим

«Ми, які день у день торкаємося Божого спасіння, живімо місією як безкорисливим даруванням іншим усього того, ким ми є і що маємо», – читаємо далі у листі. Таким чином, як християни, ми не можемо тримати Бога для себе самих, адже євангелізаційна місія Церкви виражає інтегральну і суспільну цінність Церкви у перетворенні світу та захисті творіння. «Де б ми не були, ким би ми не були, ми є місією, якщо Божа любов є в наших серцях. Місія розширює простір нашого намету і вчить нас зростати в щирій злагоді, зміцнюючи узи, прямуючи разом, з турботою Марії та її глибокою радістю», – зазначив на завершення листа Префект Дикастерії Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя.