ВАТИКАН

Aрхиєпископ Ґаллаґер: Логіка Христа веде до справжньої перемоги

Напередодні першої річниці війни між Україною та Росією, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер очолив Святу Месу у співслужінні Апостольського екзарха владики Діонізія Ляховича. Під час проповіді він говорив про місію людини, походження випробувань та новий погляд на війну.

Вікторія Гавалешко – Ватикан

В базиліці Сант-Андреа-делла-Валле, що у Римі, 21 лютого 2023 р., відбулася спільна молитва за Україну. Святу Месу очолив Секретар у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер. Молитовний захід організований Посольством України при Святому Престолі у зв'язку з роковинами початку повномасштабної російської військової агресії проти України, зібрав представників дипломатичного корпусу при Святому Престолі. Разом з Апостольським екзархом для українців-католиків візантійського обряду, що проживають в Італії, владикою Діонісієм Ляховичем та священнослужителями Апостольського екзархату, прохати в Бога захисту та миру для України зібралися численні вірні. У богослужінні взяли участь представники українського парламенту, що входять до міжфракційної парламентської групи дружби між Україною та Святим Престолом. Українські парламентарі, зокрема, прочитали молитву вірних.

Новий погляд після зустрічі з Божим Словом

У своїй проповіді архиєпископ Ґаллаґер не без смутку та тривоги пригадав про руйнівні наслідки несправедливої війни, закликаючи поглянути на хід історії українського народу крізь призму Божого Слова. «Об'єднані в молитві перед Господом, ми покликані дивитися на цю війну не стільки у світлі дедалі тривожніших новин з фронту, в перспективі військово-політичних сценаріїв, які постійно розробляються, ані не в перспективі дипломатичних зусиль, які, схоже, все ще не здатні розірвати замкнене коло насилля. Погляд, яким ми покликані дивитися тут сьогодні, випливає із зустрічі з Божим словом, яке залишається завжди актуальним, просвітлюючи нас у прочитанні кожної історичної події та вказуючи нам правильний шлях у всіх життєвих ситуаціях».

Служіння Богові – це життя у свободі

Секретар Святого Престолу зосередився на фундаментальному покликанні кожної особи, яке, за його словами, полягає у служінні Господеві у свободі свого вибору. «Оскільки Бог – це Той, у кому ми живемо, рухаємося та існуємо, і від кого ми отримуємо щоденне життя та вічне щастя, зрозуміло, що без Нього ми не можемо жити справжнім життям. Однак нелегко зрозуміти наші стосунки з Богом як стосунки служіння. Насправді ж служіння Богові зовсім не означає стати Його рабом. Бо Він не тільки не потребує від нас ніякого служіння, але створив нас вільними і хоче, щоб ми такими були, – сказав архиєпископ Ґаллаґер, – Бог зробив ставку на нашу свободу з першого дня історії людства і поважав цю свободу навіть тоді, коли людина не послухалася Його і вирішила відвернутися від Нього. Господь не боїться нашої свободи і хоче, щоб ми були вільні від будь-якої неволі – як внутрішньої, так і зовнішньої. Тому служити Богові – це ніщо інше, як жити у свободі, щоб прийняти Його волю і таким чином осягнути повноту життя. Отже, наше основне покликання – це свобода, без якої не може бути ні повноти життя, ні гідності, ні можливості прославляти Бога. Наша свобода - це великий дар, отриманий не від якоїсь людини чи закону, а від самого Бога, який не тільки хоче, щоб ми його поважали, але й сам перший поважає цей дар. Бо, пропонуючи нам добро, Він ніколи не нав'язує його нам, але ставить перед нами і дає можливість вибору. Плекаймо, отже, цей дорогоцінний дар і захищаймо його не тільки ззовні, але насамперед всередині нас, наполегливо тримаючись добра і оберігаючи серце від усякого зла», – закликав він.

У випробуваннях не відокремлюймо себе від Бога

Цитуючи книгу Сираха: «Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси (Сирах 2:1)», архиєпископ роздумує над причинами та змістом випробувань в нашому житті: «Випробування, по суті, є наслідком зла, тому їх ніколи не бажає і не спричиняє Бог, Який завжди є тільки джерелом добра. Проте Бог допускає їх не тому, що не може їх уникнути, а тому, що може їх перетворити, даючи нам можливість очиститися і зростати у стосунках з Ним і в доброчесному житті. Тому у випробуваннях ми не повинні відокремлювати себе від Бога, не падати духом, не боятися, не переставати шукати справедливості, але довіряти Господу і творити добро. Пам'ятаймо, що, роблячи добро, ми не уникаємо зла, страждань і випробувань, але в усьому цьому маємо впевненість, що Бог завжди з нами і що жодна сльоза чи крапля крові не пропадає даремно. У нашому болю та досвіді смерті єднаймося з Христом, навчаючись у Нього прощати не в день Пасхи, а на хресті, і таким чином Бог дасть нам змогу перетворити темряву на світло, біль на радість, а смерть на воскресіння».

Христос навчає логіки перемоги

Проповідник переконує у важливості цілковитої довіри до Господа: «Не шкодуючи зусиль, завжди покладаймо найбільшу довіру на Бога, ніколи не забуваючи, що єдиною справжньою причиною влади є служіння для добра усіх, і що міць не повинна закривати серце, а відчиняти його, не виключати, а приймати. Це логіка, якої Христос навчає нас не тільки Своїми словами, але передусім Своїм життям. Це логіка правди, яка перемагає брехню, добра, яке перемагає зло, любові, яка перемагає ненависть, життя, яке перемагає смерть і веде до справжньої перемоги».

На завершення архиєпископ Ґаллаґер процитував декілька рядків поезії «Молитва» Тараса Шевченка, закликавши молитися про навернення сердець, щоб світ знову ходив дорогами миру: «Робочим головам, рукам на сій окраденій землі свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій боже, на землі подай любов, сердечний рай і більш нічого не давай!». А на завершення сказав українською мовою: «Боже, благослови Україну».