У Ватикані видали документ про душпастирство і соціальні мережі
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Прямуючи до повноцінної присутності» – документ під такою назвою, присвячений душпастирським роздумам про залучення у цифровий світ, у понеділок, 29 травня 2023 р., представила Дикастерія в справах комунікації. Він заохочує до спільних роздумів про присутність християн у соціальних мережах, які дедалі більше стають частиною щоденного життя людей. Натхнений притчею про милосердного самарянина, документ прагне причинитися до будування культури, яка спонукає ставати «люблячим ближнім» також і в цифровій сфері.
ДОКУМЕНТ НА САЙТІ СВЯТОГО ПРЕСТОЛУ
Ці душпастирські роздуми запрошують шукати відповідь на різні виклики цифрового світу, яка ґрунтується на вірі. Вони розпочинаються із розпізнавання спонук, які ми отримуємо, роблячи ставку на такі риси як уважність, почуття приналежності, взаємність і солідарність як на колони для творення почуття єдності. Стаючи «ткачами спільності», як зазначається в документі, можемо уявляти нові моделі, що побудовані на довірі, на прозорості та інклюзії, навчаючись бути присутніми, наслідуючи Божий стиль лагідності, співчуття та близькості. (Сайт, присвячений ініціативі)
Цифрова революція, підкреслюють упорядники, без сумніву породили можливості, але й також чимало викликів. Документ вказує на різні пастки, яких потрібно уникати на «цифрових стежках». Від применшення користувачів до простих споживачів і товару до творення «індивідуалістських просторів», що підбурюють до крайнощів. Як зазначається, подорож через онлайн-середовище – це дорога, на якій також багато-хто був поранений і марґіналізований. Тож християнин покликаний запитувати себе: що можемо зробити для того, щоби цифрова екосистема ставала простором, який стане місцем взаємообміну, співпраці та спільної приналежності, що ґрунтується на взаємній довірі.
Автори вказують на те, що ставання «ближнім» у середовищі соціальних мереж починається із готовності вислухати, з усвідомлення того, що ті, кого зустрічаємо онлайн, є реальними людьми. В середовищі, позначеному «інформаційним перенавантаженням», слухання та відкритість серця дає змогу перейти від простого сприйняття іншого до справжньої зустрічі. Ми розпочнемо розпізнавати нашого цифрового ближнього, якщо усвідомимо, що його страждання стосуються також і нас. Бо під час подорожі «цифровими стежками» інших можемо зустрічати або з духом байдужих спостерігачів, або з духом підтримки та дружби. Це ставить перед нами виклик перебудовувати цифровий простір таким чином, щоби він ставав людянішим і здоровішим.
В документі зазначається, що християни покликані вносити в соціальні мережі особливий стиль, джерелом якого є Христос, Який нас полюбив і віддав Себе Самого за нас, разом зі своїми словами, ділами, душею та тілом. Він навчив нас, що істина об’являється у сопричасті, й що сама комунікація випливає із сопричастя, тобто, з любові. Таким чином, присутність християн у цифрових медіа повинна би відображувати цей стиль, спілкуючись правдиво й таким чином, щоби з цього народжувалася дружба й будувалася спільнота. Ця присутність також повинна мати ознаки свідчення: присутні не для того, щоби продати якийсь товар чи займатися прозелітизмом, але щоби свідчити. Вони там для того, щоб своїми словами і своїм життям підтвердити те, що зробив хтось інший, – Бог, – створивши спільність, яка єднає нас у Христі. Тоді комунікація ставатиме передсмаком того сопричастя, коріння якого – в Пресвятій Тройці і яке є нашою «обіцяною землею».
